На час карантину забороняється:
Виключення:
Заборона не розповсюджується на:
Організація роботи закладу має забезпечувати:
Обмеження запроваджені Постановою КМУ від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів»: https://bit.ly/3d0lTd2
Увага!
На території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією запроваджується послаблення протиепідемічних заходів.
У твоєму місті можуть діяти додаткові обмеження. Із переліком заходів, запроваджених на рівні обласних центрів та міста Києва можна ознаймитися за посиланням: https://bit.ly/2A0gggh
Режим надзвичайної ситуації запроваджений по всій території України до 22.06.2020 р.
25 березня 2020 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про запровадження режиму надзвичайної ситуації на території всієї України до 24 квітня 2020 року. На разі режим надзвичайної ситуації подовжено до 22 червня 2020 року.
У режим надзвичайної ситуації переведена Єдина державна система цивільного захисту.
Додатково Кабмін постановив:
Деталі за посиланням: https://bit.ly/2Jk8ajX
Останні зміни: https://bit.ly/2Wcpajn
На час реалізації заходів з протидії поширенню коронавірусу діє заборона експорту товарів протиепідемічного призначення, а саме:
- водонепроникний лабораторний костюм (код УКТЗЕД 3926 20 00 00, 6210 10 92 00, 6210 10 98 00);
- рукавички із інших полімерних матеріалів (3926 20 00 00);
- рукавички медичні нестерильні нетальковані нітрилові (4015 11 00 00, 4015 19 00 00);
- рукавички неопудрені з нітрилу (4015 11 00 00, 4015 19 00 00);
- халат ізоляційний медичний одноразовий (3926 20 00 00, 6210 10 92 00, 6210 10 98 00);
- маски медичні (хірургічні) (6307 90 98 00);
- окуляри захисні (9004 90 10 00, 9004 90 90 00);
- щиток захисний (9004 90 10 00, 9004 90 90 00);
- респіратор класу захисту не нижче FFP2 (9020 00 00 00).
Обмеження запроваджені Постановою КМУ від від 11 березня 2020 р. № 214 "Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1109"
Тимчасово до 30 червня 2020 року забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):
● за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
● у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
● у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Таким чином, якщо дата проведення планових заходів державного нагляду (контролю), що визначена річними планами органів державного нагляду (контролю), припадає на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), планові заходи державного нагляду (контролю) відносно таких суб’єктів господарювання проводитися не будуть із врахуванням зазначених вище виключень.
Не підпадають під заборону позапланові заходи державного нагляду (контролю) відповідно до підстав, визначених статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема Держпродспоживслужба та Держпраці можуть здійснювати як планові, так і позапланові перевірки виконання підприємствами санітарних та протиепідемічних заходів, та нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці.
Джерело:
Редакція від 17.03.2020: https://bit.ly/2UBbiOQ (ЗУ № 533-IX)
Редакція від 30.03.2020: https://bit.ly/34366GB (ЗУ № 540-IX)
Дізнайся хто і коли планує перевіряти твій бізнес на Інспекційному порталі.
Запроваджується мораторій на проведення податкових (або органами державної податкової служби) документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок лише тих платників податків, які задекларували про відшкодування їм (тобто повернення) з державного бюджету податку на додану вартість у сумі більше 100 тис. грн, а саме перевірок у частині виключно законності ними такого декларування.
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
Мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня по 31 травня 2020 року.
Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, зупиняються до 31 травня 2020 року.
Документальні планові податкові перевірки, які мали розпочатися у періоді з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом не були розпочаті, переносяться на інший період, а інформація про їх перенесення включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Державної податкової служби до 30 березня 2020 року.
На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених Податковим кодексом (ст. 102), а саме 3 роки з дня граничного строку подання податкової декларації для сплати платником податків суми, визначеної органами державної податкової служби за результатами перевірки такого платника податків або 7 років для платників податків, які використовують правила трансфертного ціноутворення.
Джерело:
Редакція від 17.03.2020: https://bit.ly/2UBbiOQ (ЗУ № 533-IX)
Редакція від 30.03.2020: https://bit.ly/34366GB (ЗУ № 540-IX)
За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
● порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;
● відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
● порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах;
● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня року по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. Проте, оскільки податкові декларації щодо плати за землю за весь 2020 рік вже до 20 лютого цього року були подані платниками плати за землю (крім фізичних осіб) до органів державної податкової служби, їм цим Законом надано право подати уточнюючу податкову декларацію в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці. Тобто в податковій декларації за період з 1 березня по 30 квітня буде відсутня сума плати за землю. Фізичним особам – платникам плати за землю перерахунок буде здійснюватися відповідними органами державної податкової служби.
Податок на об’єкти нежитлової нерухомості, відмінні від земельної ділянки, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не нараховується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року.
Тимчасово звільняються від нарахування та сплати ЄСВ за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року за себе:
● фізичні особи – підприємці;
● особи, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
● члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах
Таке звільнення від сплати ЄСВ поширюється також на платників, якими не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу.
Надано органам місцевого самоврядування у 2020 році право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку.
На період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
До 30 червня 2020 року, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від сплати ввізного мита товари (в тому числі лікарські засоби, медичні вироби, медичне обладнання), необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Джерело:
Редакція від 17.03.2020: https://bit.ly/2UBbiOQ (ЗУ № 533-IX)
Редакція від 30.03.2020: https://bit.ly/34366GB (ЗУ № 540-IX)
Річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік подається до 1 липня 2020 року, крім випадків, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку.
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.
Тимчасово штрафні санкції не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 1 по 31 березня, з 1 квітня по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року:
● несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
● неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
● несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому частина друга пункту 7 частини 11 статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року, не застосовується.
Протягом періодів з 1 по 31 березня, з 1 квітня по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Для фізичних осіб — підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства , які не сплачували страхові внески, за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року на підставі впровадженого законом тимчасового звільнення від нарахування та сплати єдиного внеску, такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.
Джерело:
Редакція від 17.03.2020: https://bit.ly/2UBbiOQ (ЗУ № 533-IX)
Редакція від 30.03.2020: https://bit.ly/34366GB (ЗУ № 540-IX)
Вимога застосування РРО відкладається до 1 січня 2021 року та 1 квітня 2021 року, крім ФОП окремо визначених категорій.
До 1 січня 2021 року відкладається вимога застосування РРО платниками єдиного податку другої — четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. гривень, крім тих, які здійснюють:
● реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
● реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення
До 1 квітня 2021 року РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
● реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
● реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
● реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
● реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
● роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
● діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;
● діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
● діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
● реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відтерміновується:
● збільшення розміру санкцій за порушення вимог Закону щодо використання реєстраторів розрахункових операцій з 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року
● набрання чинності ЗУ “Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг” до 1 серпня 2020 року (до запропонованих змін набрання чинності планувалося з 19 квітня 2020 року), а окремих його положень — відтермінувати до 1 січня 2021 року (замість 1 жовтня 2020 року)
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання також такого страхового випадку як перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також й на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій. Така допомога виплачується Фондом соціального страхування України застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок настання зазначеного вище страхового випадку, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Особам, які перебувають в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також й на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.
За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватись гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу так і згодом.
Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
У разі, коли роботодавцем вживаються заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації, право на допомогу по частковому безробіттю мають усі застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини.
Сума допомоги по частковому безробіттю надається роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва за період проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.
На період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного.
Кабінет Міністрів України затвердив механізм надання коштів по частковому безробіттю на період карантину. Допомогу по частковому безробіттю можуть отримати представники малого та середнього бізнесу. Для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець має звернутись до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та готує пакет визначенних документів. З програмою фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України можна ознайомитись на порталі за посиланням: https://bit.ly/35sdSKG
Джерело:
Редакція від 17.03.2020: https://bit.ly/2UBbiOQ (ЗУ № 533-IX)
Редакція від 30.03.2020: https://bit.ly/34366GB (ЗУ № 540-IX)
Редакція від 22.04.2020: https://bit.ly/2WmXBCN (ПКМУ №306)
Банки зобов’язані забезпечити безпербійну роботу дистанційних каналів обслуговування та контакт-центрів. Банки можуть визначати самостійно та змінювати режим роботи відділень, кількість та перелік операцій у конкретних відділеннях.
У разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язання за таким договором. Нарахування неустойки (штрафи, пені або будь-яких інших обов’язкових платежів) за несвоєчасне здійснення платежів за споживчими кредитами у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) не здійснюється.
У період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року забороняється збільшення процентів за користування кредитом (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року виконання зобов’язань зі сплати платежів). Така заборона не поширюється на випадки застосування змінюваної процентної ставки, за яких кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.
Призупиняється обов’язок виконання основного зобов’язання, виконання якого забезпечене іпотекою, та не допускається звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
В період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникнення, поширення і розповсюдження епідемій, зокрема короновірусу (COVID-19) у зв’язку із такими заходами, забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором.
Відтерміновується набрання чинності ЗУ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг” до 1 серпня 2020 року (до запропонованих змін набрання чинності планувалося з 19 квітня 2020 року), а окремих його положень — відтермінувати до 1 січня 2021 року (замість 1 жовтня 2020 року).
Джерело:
Редакція від 17.03.2020: https://bit.ly/2UBbiOQ (ЗУ № 533-IX)
Редакція від 30.03.2020: https://bit.ly/34366GB (ЗУ № 540-IX)
Споживач звільняється від сплати пені у разі несвоєчасної сплати за житлово-комунальні послуги до 1 липня 2020 року.
На час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб’єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб.
Таким чином, якщо ви орендуєте приміщення та здійснюєте діяльність, яка була обмежена чи заборонена відповідно до умов каратину, маєте право домагатися скасування, відстрочення чи перенесення сплати орендних платежів, посилаючись на вищезазначену норму та відповідне положення Постанови КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (https://bit.ly/33ZAUYK), яким було обмежено чи заборонено здійснення саме вашої господарської діяльності на час карантину.
Джерело:
Останні зміни: https://bit.ly/3cZRKKo (ЗУ № 553-IX від 13.04.2020 р)
Урядова антикризова фінансова підтримка підприємців передбачає можливість отримання кредитів в межах державної програми доступних кредитів 5-7-9% на такі цілі:
1. Кредит до 3 млн грн на строк до 5 років з процентною ставкою 3% на:
2. Кредит до 3 млн грн на строк до 2 років з процентною ставкою 3% на:
3. Кредит до 3 млн грн на строк до 5 років з процентною ставкою 0% (до 31 березня 2021, а після цієї дати – на умовах, визначених кредитним договором) на:
Із детальними умовами можна ознайомитися за посиланнями:
https://sme.gov.ua/support_programs/derzhavna-programa-dostupni-kredyty-5-7-9/ (інвестиційні кредити)
https://sme.gov.ua/support_programs/derzhavna-programa-dostupni-kredyty-5-7-9-refinance-credytu/(рефінансування кредиту)
https://sme.gov.ua/support_programs/derzhavna-programa-dostupni-kredyty-5-7-9-kredyt-na-oborotnyj-kapital/ (кредит на оборотний капітал)
Збільшення річних лімітів для ФОП:
для 1-ї групи - з 0,3 млн грн до 1 млн грн;
для 2-ї групи - з 1,5 млн грн до 5 млн грн;
для 3-ї групи - з 5 млн грн до 7 млн грн.
Джерело:
Редакція від 30.03.2020: https://bit.ly/34366GB (ЗУ № 540-IX)
Відповідь:
Згідно ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» введення карантину є форс-мажорною обставиною. Згідно ч. 1 цієї ж статті Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини. Сертифікат видається протягом 7 днів після звернення та оплачується за вартістю, встановленою ТПП. Для суб’єктів малого підприємництва (до 50 найманих працівників та до 10 мільойнів євро доходу на рік) сертифікат видається безкоштовно. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Зразки заяв можна завантажити з сайту Торгово-промислової палати України.
Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency
Відповідь:
Оголошення карантину та законодавче внесення його до переліку форс-мажорних обставин автоматично не звільняє від виконання грошових зобов’язань, в тому числі за договорами оренди. Ви маєте обгрунтувати як саме обставини форс-мажору унеможливлюють виконання відповідних зобов’язань.
Наприклад, якщо ваше підприємство віднесене до переліку видів господарської діяльності, ведення якої на час карантину прямо обмежується законом, маєте підстави домагатися від орендодавця "орендних канікул" тобто скасування чи зменшення орендних платежів щонайменше на час дії обставин форс-мажору (карантину), які прямо обмежують можливість використання приміщення за його цільовим призначенням, закріпленим договором. Правовим обгрунтуванням таких заходів може також слугувати ст. 762 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймач (орендар) має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Також наймач (орендар) звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Неможливість використання обумовлюється можливістю бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі, використовувати відповідно до цільового призначення, визначеного у договорі оренди тощо.
Зміни до порядку розрахунків в тому числі їх відсрочення рекомендуємо врегульовувати шляхом внесення змін до договору (додатковий договір, угода тощо). За згодою сторін такі ситуації можна врегулювати і без засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) ТПП України або уповноваженою нею регіональною ТПП.
Про додаткові роз`яснення від ТПП дізнавайся за посиланням.
Відповідь:
В умовах кризи, на нашу думку, ніхто притомний не бажатиме втрачати клієнта чи партнера, тому радимо вирішувати порядок подальшої співпраці з контрагентами шляхом переговорів, без ультиматумів чи погроз.
Розглянемо кілька можливих ситуацій.
Оренда
● Приміщення торгівельно-розважального центру зачинено на карантин. В такому випадку орендодавець не може забезпечити доступ орендаря до приміщення в силу обставин, на які він не впливає, та які він нього не залежать. Орендар в свою чергу не може використовувати приміщення за призначенням. Маємо приклад обставин форс-мажору для обох сторін. Йомовірний сценарій подальших дій може передбачати повідомлення орендодавцем всіх орендарів про неможливість використання орендованих приміщень, обмещення доступу до них та фінансові наслідки для орендарів (скасування чи зменшення орендних та комунальних платежів в залежності від того в якій мірі орендар втрачає можливість використовувати приміщення). Відомі приклади коли заклади громадського харчування переходять на дистанційний формат обслуговування споживачів приймаючи замовлення он-лайн та доставляючи замовлення службами експрес доставки. В інших випадках орендарям рекомендується фіксувати неможливість використання приміщення, не підписувати акти виконаних робіт чи наданих послуг, вступати в перемовини з орендодавцем та погоджувати взаємоприйнятні умови подальшої співпраці в умовах, що склалися.
● Офіс, заклад громадського харчування, які знаходяться у приміщеннях, які не закриті для використання. Орендодавець свої зобов’язання виконує, доступ до приміщення вільний. Орендар відправив своїх працівників на віддалену роботу. За таких обставин посилання на форс-мажор буде безпідставним. Врегулювання ситуації можливе тільки шляхом переговорів. Орендар також може посилатися на ст. 762 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймач (орендар) має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
Поставка
● Закриття кордонів, заборона здійснення експорту чи імпорту товарів, закриття митниці. Такі події можуть становити форс-мажор. Натомість проблеми з пошуком водія, відсутність палива, хвороба відповідального за угоду менеджера, вантаж затримується на митниці, карантин на фабриці чи зміна закупівельних цін тощо - це не форс-мажор. Можливі дії з боку продавця чи постачальника можуть передбачати письмове повідомлення покупця про затримки поставки та ініціювання змін до договору в частині сроків чи вартості товару. Покупці мають прийняти для себе рішення - прийняти зміни та чекати, або відмовитися від договору.
В разі ж виникнення спірних ситуацій та неможливості дійти згоди, радимо звернутися за юридичною підтримкою.
Про додаткові роз`яснення від ТПП дізнавайся за посиланням.
Відповідь:
Оголошення карантину не є підставою для припинення трудового договору. Роботодавець має право звільнити працівників лише з підстав, передбачених Кодексом законів про працю України. Водночас, якщо карантином викликано спад у виробництві, роботодавець може провести скорочення штату за правилами Кодексу законів про працю України, попередивши працівників про їх звільнення за 2 місяці.
Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency
Відповідь:
На сьогодні примусове обмеження роботи введено лише для певних категорій підприємств (див. Актуальні обмеження підприємницької діяльності через коронавірус (#COVID19).
Таким чином, працівник не має права відмовитися вийти на роботу без оформлення відпустки, лікарняного, одержання згоди керівництва працювати за дистанційним графіком без шкоди для роботи у зв’язку з введенням карантину.
Відповідно до ч.2 ст. 84 КЗпП за сімейними обставинами та з інших причин (в т.ч. у зв’язку з встановленням карантину) працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений ч.2 ст. 84 КзПП.
У зв’язку з встановленням карантину відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або батьку дитини, бабі, діду чи іншому родичу, які фактично доглядають за дитиною, або особі, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одному із прийомних батьків чи батьків-вихователів для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.
Щорічна оплачувана відпустка надається роботодавцем за погодженим річним графіком відпусток. Роботодавець має право відмовити у її наданні поза графіком, крім визначених категорій працівників, які мають право на щорічну оплачувану відпустку у зручний для них час (особи з інвалідністю, жінки з двома і більше дітьми до 15-ти років, одинокі матері тощо).
Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency.
Відповідь:
За згодою працівника, роботодавець також може перевести його на неповний робочий день з продовженням виконання роботи на погоджену кількість годин. Роботодавець може перевести працівника на неповний робочий день і без його згоди, але з обов’язковим попередженням про це за 2 місяці. У всіх цих випадках працівник продовжує працювати (дистанційно або зі свого робочого місця), за що отримує заробітну плату.
Працівник також може бути звільнений від роботи у зв’язку з непрацездатністю на підставі листка непрацездатності.
Якщо продовження роботи неможливе (наприклад через примусове закриття підприємства внаслідок карантину), роботодавець може відправити працівників без їх згоди у простій з оплатою їм 2/3 від середньої заробітної плати. Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП). Під час простою робота не виконується. За бажання працівника, роботодавець може відправити його у щорічну оплачувану відпустку (за наявності невикористаних днів відпустки у працівників). Також, за бажання працівника, роботодавець може відправити його в неоплачувану відпустку на необмежену кількість днів. Направлення працівника у неоплачувану відпустку без його згоди не допускається.
Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб. Порядок документального оформлення простою чинним законодавством не визначений. Рекомендується складання акту про простій та видання роботодавцем наказу про простій, в якому зазначається про необхідність відсутності працівників на робочих місцях на час простою та інші необхідні умови.
У вищезазначених випадках погодження профспілкового органу не вимагається.
Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency
Відповідь:
Згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-IX від 17.03.2020 року на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19): 1) роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку; 2) власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів.
Законодавство не встановлює механізмів контролю виконання працівником його посадових обов’язків під час дистанційної роботи. Порядок та спосіб такого контролю визначається роботодавцем самостійно, наприклад, шляхом видання наказу про запровадження дистанційної роботи та ознайомлення з ним працівників, ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку, може використовувати доступні йому технічні та інші засоби (відео- та аудіо-наради, електронну пошту тощо) та ін.
Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency
Відповідь:
Якщо під час карантину працівник продовжує виконувати трудові обов’язки, заробітна плата виплачується відповідно до умов трудового договору.
Якщо працівник не хоче або не може працювати дистанційно, а залишити його на робочому місці немає можливості, для нього виникає стан простою. Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП). У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Оплата здійснюється двома платежами на місяць, які розділяють не більше 16-ти днів (наприклад, 1-го і 15-го числа місяця). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.
Якщо хтось з колег-працівників захворіє на коронавірусну хворобу (COVID-19), на робочому місці працівника виникне виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за такий час простою за працівником зберігається середній заробіток.
Час простою з вини працівника не оплачується.
При направленні в оплачувану відпустку, оплата “відпускних” проводиться з розрахунку середньоденної зарплати працівника. Виплата “відпускних” проводиться не пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустку. При неоплачуваній відпустці оплата не проводиться.
В умовах встановленого карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець має право вимагати від працівників обов'язкового проходження медичних оглядів та повідомлення про зміни стану здоров'я. Так, роботодавець має право обробляти “чутливі” персональні дані про стан здоров’я працівника для захисту життєво важливих інтересів працівників, для охорони здоров’я, а також для виконання обов’язку роботодавця по забезпеченню виробничої санітарії. При цьому така обробка повинна бути пропорційною її меті (попередженню зараження працівників). Наприклад, вимірювання температури є виправданим та пропорційним заходом. Встановлення в наказі роботодавця обов’язку працівника повідомляти про виникнення у нього симптомів хвороби також буде пропорційним. Таке повідомлення можуть отримувати лише визначені роботодавцем особи, а обробка таких даних має проводитись з додатковими заходами захисту. Водночас, проведення медоглядів без згоди працівника буде непропорційним, якщо у нього відсутні візуальні ознаки симптомів хвороби. Періодичні медогляди є обов’язковими лише для обмеженої категорії працівників — водіїв, працівників закладів харчування, працівників, зайнятих на важких роботах тощо.
Окрім того, відповідно до ч. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-IX від 17.03.2020 року Кабінет Міністрів України має встановити додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу, у розмірі до 200 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення виконання цих заходів; доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення.
Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency
Дізнавайся більше про оформлення простою у статті за посиланням.
Відповідь:
Так. Через неврегульованість трудовим законодавством питання звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок настання обставин форс-мажору, застосуванню підлягають відповідні положення цивільного законодавства. Так, статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Такий висновок також підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 11 листопада 2015 року по справі № 6-219цс15. Наявність форс-мажорних обставин має підтверджуватись відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України чи її регіональні торгово-промислові палати (див. Договірні відносини в період карантину (форс-мажор)).
Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency
Відповідь:
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID19)» (далі – Закон № 533) внесені зміни до Податкового Кодексу України (далі – Кодекс), які передбачають звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, крім санкцій за:
● порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
● відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
● порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах;
● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Тобто, закон не звільняє платників від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами за:
● неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з ПДВ;
● неподання або несвоєчасне подання податкової звтност з акцизного податку, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з акцизного податку;
● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
● порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, порушення правил переміщення та/або зберігання пального або спирту етилового, не підтвердження цільового використання суб'єктами господарювання спирту етилового, біоетанолу, легких та важких дистилятів, нафтопродуктів, що отримані в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів;
● порушення вимог іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи.
Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року не будуть застосовуватися санкції за наступні порушення, пов’язані з електронним адмініструванням ПДВ та акцизного податку:
● за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
● за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Разом з тим, звертаємо увагу на те, що порушення вимог Кодексу щодо реєстрації податкової накладної з ПДВ/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ. А порушення щодо у реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування до неї – призводить до порушень у процедурі підтвердження легальності отримання пального у контрагента.
Джерело: ДПС
Відповідь:
У разі погашення податкового зобов’язання протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року у зв’язку із порушенням строків сплати податкових зобов'язань, визначених статтею 57 Кодексу, штрафні санкції згідно вимог статті 126 Кодексу не застосовуються. Це означає, що якщо строк сплати узгодженої суми грошового зобов’язання припадає на зазначений період, і цей строк порушено, то сплата зазначеної суми платником податку відбувається без застосування зазначених штрафних санкцій. Таке звільнення не поширюється на випадки порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Якщо платник податків допустить заниження податкових зобов’язань протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції передбачені пунктом 123.1 статті 123 Кодексу не застосовуються, крім санкцій за заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартсть, акцизного податку та рентної плати.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Якщо під час перевірки податкової звітності податковий орган виявить невиконання платником податку умови щодо самостійного внесення змін до податкової звітності, яка подавалася у перод з 1 березня по 31 травня 2020 року з нарахуванням штрафних санкцій, визначених статтею 50 Кодексу, штрафні санкції згідно вимог пункту 120.2 статті 120 Кодексу застосовуватися не будуть.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Законом № 533 внесені зміни до Кодексу, згідно з якими протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Це означає, що пеня не буде нараховуватися на будь-які суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкових перевірок з будь-яких податків, за вказаний період (у тому числі у разі здійснення в цьому періоді адміністративного та/або судового оскарження). Нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Законом № 533 внесені зміни до Кодексу, згідно з якими запроваджується мораторй на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 по 31 травня 2020, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Дія мораторію не розповсюджується на перевірки, завершені по 17 березня 2020 року включно згідно з відповідними наказами на їх проведення. За результатами таких перевірок контролюючим органом забезпечується оформлення актів (довідок) перевірок та надіслання (вручення) платникам податків податкових повідомлень-рішень з дотриманням порядку та термінів, визначених Кодексом.
Слід враховувати, що введення мораторію на проведення перевірок не позбавляє платників податків права подавати відповдно до пункту 86.7 статті 86 Кодексу заперечення до актів перевірок, завершених до запровадження мораторію, та оскаржувати прийняті за їх результатами податкові повідомлення-рішення.
Разом з тим, платникам податків, які мають бажання взяти участь у розгляді заперечень до такого акта перевірки або скарги на податкові повідомлення-рішення, з метою обговорення встановлених під час перевірки порушень, надання додаткових пояснень платника податків при такому розгляді, слід врахувати необхіднсть виконання контролюючим органом та всіма громадянами України заходів безпеки, спрямованих на запобігання поширенню на територї України коронавірусу COVID-19, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19». На час проведення карантинних заходів контролюючим органам та платникам податків необхідно здійснювати спілкування з дотриманням профілактичних заходів відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я.
Тому платникам податків доцільно розглянути можливість надання додаткових доказів та інформації поштою або в електронному вигляді.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Законом № 533 внесені зміни до Кодексу, згідно з якими запроваджується мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
Пунктом 76.1 статті 76 Кодексу встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Таким чином зміни, внесені Законом № 533 не передбачають обмежень щодо проведення камеральних перевірок. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність платників податків суцільним порядком за кожний звітний (податковий) період.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Запроваджений Законом № 533 мораторій не поширюється на проведення невиїзних документальних перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Статтею 79 Кодексу передбачено можливість проведення невиїзної перевірки за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтею 78 Кодексу. Виконання умов пункту 79.2 статті 79 Кодексу надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Право, підстави та строки проведення документальних перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість регламентовано пунктом 78.1 статті 78 та пунктом 11 статті 200 Кодексу.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених Кодексом, – за результатами документальної перевірки.
Така документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Враховуючи необхідність виконання контролюючим органом та всіма громадянами України заходів безпеки, спрямованих на запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19». На час проведення карантинних заходів контролюючим органам та платникам податків необхідно здійснювати спілкування з дотриманням профілактичних заходів відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я.
Тому податкові органи розглядають можливість інформування платників податків про надання документів та інформації, необхідної для проведення невиїзних документальних перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поштою або в електронному вигляді в тому числі через Електронний кабінет платника.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Якщо планові перевірки, мали розпочатися у періоді з 18 березня по 31 травня відповідно до плану-графіка, але на день набрання чинності Закону № 533 не були розпочаті, то терміни їх проведення повинні бути скориговані шляхом перенесення у плані-графіку на майбутні періоди, після закінчення мораторію.
Державною податковою службою підготовлено та направлено територіальним органам завдання щодо організації та здійснення не пізніше 20 березня 2020 такого коригування. Оновлений план-графік буде оприлюднено на офіційному веб-порталі ДПС до 30 березня 2020 року.
У випадках, коли до 18 березня 2020 року на виконання пункту 77.4 статті 77 або пункту 79.2 статті 79 Кодексу для органзації документальних планових або невиїзних документальних перевірок платникам податків вже були надіслані (вручені) письмові повідомлення та копії наказів на перевірки, проведення яких припадає на період дії мораторію, терміни проведення таких перевірок також будуть перенесені на час після закінчення дії мораторію, про що буде повідомлено таких платників.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Згідно з змінами, внесеними до Кодексу Законом № 533 документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені станом на цю дату, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень (наказів) контролюючим органом.
При цьому на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.
Територіальним органам рекомендовано надіслати платникам податків, перевірки яких зупинені у зв’язку з запровадженням мораторію, листи повідомлення про таке зупинення та про поновлення таких перевірок з 1 червня 2020 року. Крім того, про таке зупинення буде зазначатися у вступній частині актів (довідок) зазначених перевірок.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Закон № 533 вніс до Кодексу норму, яка передбачає, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу. Це означає, що строки давності, визначені статтею 102 Кодексу, перебіг яких закінчується у період з 18 березня по 31 травня 2020 року, збільшуються на 75 календарних днів, які платники податків мають право врахувати в термінах подання уточнюючих розрахунків до раніше поданої податкової звітності.
Наприклад, якщо 1095 календарний день для подання уточнюючої декларації за минулі періоди припадає на 20 березня 2020 року, граничний день подання уточнюючої декларації переноситься на 2 червня 2020 року. Податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Тобто, перебіг строку давності (1095 днів) для стягнення податкового боргу платника податків зупиняється на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), – на 73 дні, після спливу яких його буде поновлено.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Відповідно до змін, запроваджених Законом № 533, громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, для яких встановлено строки подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 1 липня 2020 року. Тобто, останній день подання декларації – 30 червня 2020.
Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у таких деклараціях, мають бути сплачені до 1 жовтня 2020 року.
Водночас, фізичні особи, які заявляють право на податкову знижку відповідно до статті 166 Кодексу, мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 31 грудня 2020 року.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Зміни, які Закон № 533 вносить до Кодексу, передбачають, що не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
За вимогами Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня не пізнше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Податкові декларації з плати за землю за 2020 рік вже подані платниками податків. Однак змінами, які вносить Закон № 533 передбачено, що для зменшення податкових зобов’язань з плати за землю за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року платники мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій мають відобразити зміни податкового зобов’язання з сплати плати за землю за відповідні місяці.
Таким чином, зменшення податкових зобов’язань по платі за землю за березень-квітень 2020 року для юридичних осіб буде здійснюватися виключно шляхом подання платниками податків уточнюючих податкових декларацій.
ФОП в частині нарахування та сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності прирівняні у правовому статусі до юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності. Якщо фізичні особи – підприємці мають правовстановлюючі документи на земельну ділянку, такі особи також самостійно обчислюють розмір плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) шляхом подання податкової декларації.
Враховуючи зазначене, якщо право на земельну ділянку оформлено відповідно до вимог Земельного кодексу України на фізичну особу – підприємця, тоді така особа має право подати уточнюючу податкову декларацю, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання з сплати плати за землю за березень-квітень 2020 року.
Звільнення не поширюється на фізичних осіб – громадян, не суб’єктів підприємницької діяльності, оскільки норми, які вносить Закон № 533 до Кодексу, передбачають, що звільнення стосується лише ділянок, які використовуються у господарській діяльності.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Закон № 533 додає до Кодексу норму, відповідно до якої об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року.
Щодо платників податку–юридичних осіб
Норми, які вносить Закон № 533 передбачають, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (крім фізичних осіб), що відповідно до Кодексу подали податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання за відповідні місяці.
Отже, зменшення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (крім фізичних осіб) за березень-квітень 2020 року буде здійснюватися виключно шляхом подання платниками податків уточнюючих податкових декларацій до податкової декларації за 2020 рік.
В уточнюючих податкових деклараціях платники податку мають право зменшити суму податкових зобов’язань за І та ІІ квартали 2020 року (березень 2020 року є третім місяцем І кварталу, квітень 2020 року – першим місяцем ІІ кварталу) на суму пропорційну одному місяцю кварталу.
Наприклад, якщо в податковій декларації за 2020 рік сума податкових зобов'язань з податку визначена у розмірі 720 тис грн (відповідно, 180 тис грн за кожний квартал), платник податку, який бажає зменшити податкові зобов’язання за період березень квітень 2020 року, має право подати уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік, в якій за І і ІІ квартали 2020 року зменшити нараховані податкові зобов’язання на 60 тис грн (за кожен з двох кварталів).
Щодо платників податку – фізичних осіб
У 2020 році контролюючі органи нараховують фізичним особам – платникам податку податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 податковий (звітний) рік.
Тому, вимоги щодо звільнення від оподаткування, передбачені Законом № 533 будуть враховані при нарахуванні контролюючими органами податку фізичним особам – платникам за об’єкти нежитлової нерухомості у 2021 році за 2020 податковий (звітний) рік.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Закон № 533 також вносить низку змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ).
Так, за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) лише за себе:
● фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
● особи, як провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
● члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
При цьому, такі платники єдиного внеску на власний розсуд вирішують питання щодо застосування передбаченого звільнення від єдиного внеску.
Вони можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄСВ. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб цим Законом.
Самостійне визначення платником єдиного внеску (з вказаних категорій платників) бази нарахування єдиного внеску за звітні періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року у «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Звіт) свідчитиме про прийняття платником рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄСВ.
Якщо платник вже здйснив оплату внесків за березень та квітень 2020 року, до набрання чинності Законом № 533, такі суми зараховуватимуться податковими органами (без будь-яких заяв платників єдиного внеску) у рахунок майбутніх платежів (за умови відсутності у такого платника сум недоїмки, штрафних санкцій та/або пені по цьому внеску), відповідно до Закону про ЄСВ, крім випадків самостійного визначення таким платником бази нарахування єдиного внеску за звітний період у Звіті.
Особливості включення до страхового стажу періодів з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року, за які вищезазначені платники єдиного внеску не сплачують внески, визначені змінами, внесеними Законом № 533 до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV вд 9 липня 2003 року. Роз’яснення цих особливостей належить до компетенції Пенсійного фонду.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Закон № 533 вносить зміни до Закону про ЄСВ, згідно з якими тимчасово штрафні санкції з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року:
● несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
● неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
● несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів.
Протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Закон № 533 вносить зміни до Закону про ЄСВ, якими встановлюється мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня по 18 травня 2020 року. В свою чергу, відповідно до Закону про ЄСВ перевірки проводяться у порядку, встановленому Кодексом.
Отже, документальні перевірки з питання правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені тимчасово зупиняються на період до 18 травня 2020 року. У разі надсилання (вручення) платникам податків письмових повідомлень та копій наказів про проведення документальних планових перевірок з зазначенням дати початку перевірки у період з 18 березня 2020 року по 18 травня 2020 року контролюючими органами податкові органи проінформують платників про запровадження мораторію на проведення перевірок та про зміну у зв’язку з цим дати початку такої перевірки. При цьому, терміни проведення таких перевірок будуть скориговані податковими органами на майбутні періоди після закінчення мораторію.
Дія мораторію не поширюється на камеральні перевірки звітності з єдиного внеску.
Джерело: ДПС
Відповідь:
До 1 серпня 2020 року перенесено введення в дію норм законодавства щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій, як альтернативу класичним РРО. Також, до 1 серпня 2020 року продовжено можливість не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує ліміт у 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:
● реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
● реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення.
При цьому надання платних послуг у сфері охорони здоров'я, виключено з зазначеного переліку. Такі послуги можна буде надавати в межах зазначеного ліміту до 1 січня 2021 року.
З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
● реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
● реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
● реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
● реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
● роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
● діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";
● діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
● діяльність готелів подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
● реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
До 1 січня 2021 року продовжено період, протягом якого санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», будуть застосовуватися у зменшених розмірах, а саме:
● 10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
● 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення"
Також на 1 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК».
До 1 липня 2020 року продовжено термін, відведений Кабінету Міністрів України міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади на розробку нормативно-правових документів та приведення у відповідність діючих актів з питань застосування РРО.
Джерело: ДПС
Постановою КМУ № 226 від 20.03.2020 р. було спрощено порядок введення в обіг медичних масок, захисних халатів, медичних рукавичок та інших засобів індивідуального захисту.
Зазначене спрощення також стосується й вітчизняного виробництва, однак спрощений порядок діятиме до припинення заходів боротьби з COVID-19.
До засобів індивідуального захисту відносяться:
Код згідно з УКТЗЕД | Назва виробу |
6505 00 | Шапочка медична одноразова |
6307 90 98 00 | Медична маска |
3926 20 00 00 | Халат ізоляційний медичний одноразовий |
3926 20 00 00 | Костюм біологічного захисту/комбінезон |
3926 20 00 00 | Водонепроникні лабораторні костюми |
3926 20 00 00 | Рукавички медичні стерильні або нестерильні |
4015 | Рукавички нітрилові |
4015 | Рукавички латексні неопудрені |
6116 | Кольчужні (кевларові) рукавички (рукавички підвищеного ризику) |
3926 90 97 90 | Повнолицьова маска / напівмаска |
3926 90 97 90 | Захисний щиток |
9004 90 10 00 | Захисні окуляри |
9020 00 00 00 | Респіратор FFP2 або FFP3 |
3926 20 00 00 | Фартух медичний |
3926 20 00 00 | Бахіли одноразові |
4015 90 00 00 | Гумові чоботи |
4015 90 00 00 | Прогумований водонепроникний медичний фартух |
3005 90 31 00 | Медична марля |
9020 00 00 00 | Захисна напівмаска |
8421 39 20 00 | Фільтри для повнолицьових та напівмасок |
9018, 9406 | Карантинні бокси з дезінфекційною кабіною |
9402 90 00 00 | Ноші закритого типу для перевезення хворого |
Джерело: https://bit.ly/2y3bFZs (Постанова КМУ № 224 від 20.03.2020р.)
Що необхідно для початку продажу?
Для введення засобів індивідуального захисту в обіг необхідно отримати в Державній службі з питань праці повідомлення про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту.
Куди звертатись?
Необхідно звернутись із заявою до територіального органу Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи/ФОП, яка в подальшому буде зазначатись як виробник. Контакти територіальних органів Держпраці можна подивитись тут.
У разі, якщо в процесі отримання повідомлення у вас виникають питання – радимо звертатись до Відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Держпраці (044 289-30-32, повний список контактів Відділу тут)
Які документи необхідно подати?
Для отримання повідомлення про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту необхідно подати заяву, шаблон якої міститься на сайті Держпраці (в кінці сторінки посилання на завантаження). Назви виробів та код згідно з УКТЗЕД, які необхідно вказати в заяві, містяться в таблиці вище.
Заява подається дистанційно на електронну адресу територіального органу Держпраці. Ніяких додаткових документів подавати не потрібно. Розгляд заяви та видача повідомлення здійснюються безоплатно.
За інформацією, наданою відділом експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Держпраці – заява розглядається протягом одного робочого дня і повідомлення надається виробнику на наступний робочий день.
Як отримати повідомлення?
Протягом одного робочого дня Держпраці надсилає виробнику електронний лист із інформацією про надання виробнику повідомлення про введення в обіг ЗІЗ або про відмову у видачі повідомлення. Відмовлено може бути у випадку, якщо у заяві відсутня уся передбачена інформація або якщо заяву заповнено з помилками. Причини відмови зазначаються в електронному листі.
Якщо в результаті розгляду заяви прийнято рішення про видачу повідомлення - воно надсилається виробнику в електронній формі на вказану ним електронну адресу.
Іноформацію підготовлено за сприяння Команди підтримки реформ при Мінекономіки
Забезпечення свого персоналу засобами індивідуального захисту належить до сфери охорони праці, дотримання якої має забезпечувати передусім роботодавець.
Натомість перевірку виконання підприємствами санітарних та протиепідемічних заходів можуть здійснювати:
Держпродспоживслужба забезпечує дотримання санітарного законодавства, санітарного та епідемічного добробуту населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці).
Джерело: https://bit.ly/2JzZAxq
Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль) за: дотриманням вимог санітарних норм та правил; своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на запобігання шкідливої дії факторів виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров’я працівників; додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, у тому числі з питань забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту.
Джерело: https://bit.ly/2R1Q8ab
Важливо на вказану сферу не розповсюджується заборона проведення планових перевірок, запроваджена законами України № 530 і 533!
Окремо слід зазначити, що Законом № 530 до Кодексу України про адміністративні правопорушення внесено зміни, якими встановлено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, а саме: порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 - 34000 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34000 - 170000 тис. грн).
У справах про адміністративні правопорушення протоколи про правопорушення мають право складати:
Рекомендуйте друзям
