З 24 лютого 2021 року залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території окремих регіонів встановлюється:
“зелений”,
“жовтий”,
“помаранчевий” або
“червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.
“Зелений”, “жовтий” та “помаранчевий” рівні епідемічної небезпеки визначаються за результатами щоденної оцінки ознак епідемічної небезпеки. Інформація про зазначені рівні розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України - covid19.gov.ua та веб-сайті Міністерства охорони здоров’я - moz.gov.ua
З 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки.
Для жовтого рівня діють такі обмеження, які зачіпають здійснення підприємницької діяльності. Забороняється:
не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра;
не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням;
обслуговуються покупці без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб’єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо);
не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
Для червоного рівня діють такі обмеження, які зачіпають здійснення підприємницької діяльності. Додаткового до жовтого рівня забороняється:
приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які торгують товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами гігієни та побутовою хімією, засобами зв’язку, друкованими засобами масової інформації, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин, без обмеження доступу відвідувачів до інших товарів, представлених в асортименті зазначених суб’єктів господарювання;
торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень;
провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв’язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, ремонту комп’ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, перукарень та салонів краси за попереднім записом;
виконання робіт із збирання і заготівлі відходів;
провадження діяльності з надання телекомунікаційних послуг. Приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність з надання телекомунікаційних послуг, здійснюється за попереднім записом;
Джерело та повний перелік карантинних обмежень: https://cutt.ly/clvBuog (ПКМУ № 1236)
Для надання доступу малому бізнесу до додаткової ліквідності та збереження робочих місць, до програми доступних кредитів 5-7-9 були додані такі можливості, якими можна скористатися протягом карантину та 90 днів після його завершення:
1. Кредит на поповнення обігових коштів
Умови:
2. Рефінансування інвестиційних та кредитів на оборотний капітал
Умови:
Загальний бюджет програми 5-7-9: 2 млрд грн - компенсація процентів
Джерело: https://cutt.ly/khQDE9C (ПКМУ № 28 від 24.01.2020 р.)
Із іншими компонентами програми 5-7-9 та їх детальними умовами можна ознайомитися за посиланнями:
https://sme.gov.ua/support_programs/derzhavna-programa-dostupni-kredyty-5-7-9/ (інвестиційні кредити)
https://sme.gov.ua/support_programs/derzhavna-programa-dostupni-kredyty-5-7-9-refinance-credytu/(рефінансування кредиту)
https://sme.gov.ua/support_programs/derzhavna-programa-dostupni-kredyty-5-7-9-kredyt-na-oborotnyj-kapital/ (кредит на оборотний капітал)
Забезпечення свого персоналу засобами індивідуального захисту належить до сфери охорони праці, дотримання якої має забезпечувати передусім роботодавець.
Натомість перевірку виконання підприємствами санітарних та протиепідемічних заходів можуть здійснювати:
Держпродспоживслужба забезпечує дотримання санітарного законодавства, санітарного та епідемічного добробуту населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці).
Джерело: https://bit.ly/2JzZAxq
Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль) за: дотриманням вимог санітарних норм та правил; своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на запобігання шкідливої дії факторів виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров’я працівників; додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, у тому числі з питань забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту.
Джерело: https://bit.ly/2R1Q8ab
Важливо на вказану сферу не розповсюджується заборона проведення планових перевірок, запроваджена законами України № 530 і 533!
Окремо слід зазначити, що Законом № 530 до Кодексу України про адміністративні правопорушення внесено зміни, якими встановлено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, а саме: порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 - 34000 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34000 - 170000 тис. грн).
У справах про адміністративні правопорушення протоколи про правопорушення мають право складати:
Ліцензії закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії яких закінчився під час карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, вважаються такими, що продовжують свою дію на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.
Окрім того, на час дії карантину та протягом 3 місяців з дня їх закінчення норма щодо зупинення та анулювання ліцензій закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, в разі несвоєчасного внесення за них чергового щоквартального платежу не застосовується.
Джерело: https://cutt.ly/ThYlXSC (ЗУ № 1071-ІХ)
Документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов'язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), вважаються такими, що продовжили свою дію на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.
Джерело: https://cutt.ly/ThYlXSC (ЗУ № 1071-ІХ)
Постановою КМУ № 226 від 20.03.2020 р. було спрощено порядок введення в обіг медичних масок, захисних халатів, медичних рукавичок та інших засобів індивідуального захисту.
Зазначене спрощення також стосується й вітчизняного виробництва, однак спрощений порядок діятиме до припинення заходів боротьби з COVID-19.
До засобів індивідуального захисту відносяться:
Код згідно з УКТЗЕД | Назва виробу |
6505 00 | Шапочка медична одноразова |
6307 90 98 00 | Медична маска |
3926 20 00 00 6210 10 92 00 6210 10 98 00 | Халат ізоляційний медичний одноразовий |
3926 20 00 00 6210 10 92 00 6210 10 98 00 | Костюм біологічного захисту/комбінезон |
3926 20 00 00 6210 10 92 00 6210 10 98 00 | Водонепроникні лабораторні костюми |
3926 20 00 00 4015 | Рукавички медичні стерильні або нестерильні |
4015 | Рукавички нітрилові |
4015 | Рукавички латексні неопудрені |
6116 | Кольчужні (кевларові) рукавички (рукавички підвищеного ризику) |
3926 90 97 90 9020 00 00 00 | Повнолицьова маска / напівмаска |
3926 90 97 90 9004 90 90 00 | Захисний щиток |
9004 90 10 00 | Захисні окуляри |
9020 00 00 00 | Респіратор FFP2 або FFP3 |
3926 20 00 00 6211 42 10 00 6211 43 10 00 | Фартух медичний |
3926 20 00 00 | Бахіли одноразові |
4015 90 00 00 | Гумові чоботи |
4015 90 00 00 6211 42 10 00 6211 43 10 00 | Прогумований водонепроникний медичний фартух |
3005 90 31 00 | Медична марля |
9020 00 00 00 | Захисна напівмаска |
8421 39 20 00 | Фільтри для повнолицьових та напівмасок |
9018, 9406 | Карантинні бокси з дезінфекційною кабіною |
9402 90 00 00 | Ноші закритого типу для перевезення хворого |
Джерело: : https://bit.ly/2y3bFZs (Постанова КМУ № 224 від 20.03.2020р.)
Що необхідно для початку продажу?
Для введення засобів індивідуального захисту в обіг необхідно отримати в Державній службі з питань праці повідомлення про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту.
Куди звертатись?
Необхідно звернутись із заявою до територіального органу Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи/ФОП, яка в подальшому буде зазначатись як виробник. Контакти територіальних органів Держпраці можна подивитись тут.
У разі, якщо в процесі отримання повідомлення у вас виникають питання – радимо звертатись до Відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Держпраці (044 289-30-32, повний список контактів Відділу тут)
Які документи необхідно подати?
Для отримання повідомлення про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту необхідно подати заяву, шаблон якої міститься на сайті Держпраці (в кінці сторінки посилання на завантаження). Назви виробів та код згідно з УКТЗЕД, які необхідно вказати в заяві, містяться в таблиці вище.
Заява подається дистанційно на електронну адресу територіального органу Держпраці. Ніяких додаткових документів подавати не потрібно. Розгляд заяви та видача повідомлення здійснюються безоплатно.
За інформацією, наданою відділом експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Держпраці – заява розглядається протягом одного робочого дня і повідомлення надається виробнику на наступний робочий день.
Як отримати повідомлення?
Протягом одного робочого дня Держпраці надсилає виробнику електронний лист із інформацією про надання виробнику повідомлення про введення в обіг ЗІЗ або про відмову у видачі повідомлення. Відмовлено може бути у випадку, якщо у заяві відсутня уся передбачена інформація або якщо заяву заповнено з помилками. Причини відмови зазначаються в електронному листі.
Якщо в результаті розгляду заяви прийнято рішення про видачу повідомлення - воно надсилається виробнику в електронній формі на вказану ним електронну адресу.
Іноформацію підготовлено за сприяння Команди підтримки реформ при Мінекономіки
На період дії карантину, який прямо обмежує діяльність суб`єктів господарювання, орендар отримує право домагатися зменшення чи відстрочення сплати орендних платежів за період, коли доступ до орендованого приміщення був обмежений чи неможливий.
З аналогічних причин, які призвели до неможливості виконання зобов`язань за договором, сторона договору оренди (це може стосуватися як орендаря, так і орендодавця) може розраховувати на звільнення від відповідальності (штрафи, пені) за просрочення чи невиконання відповідного зобов`язання.
Відповідне право передбачено Цивільним та Господарським кодексами України, де пояснюються підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме - ст. 617 ЦКУ та ст. 219 ГКУ відповідно. Для аналогічних цілей можна також отримати свідоцтво ТПП про засвідчення наявності обставин форс-мажор.
Згідно ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» введення карантину є форс-мажорною обставиною. Згідно ч. 1 цієї ж статті Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.
Сертифікат видається протягом 7 днів після звернення та оплачується за вартістю, встановленою ТПП.
Для суб’єктів малого підприємництва (до 50 найманих працівників та до 10 мільойнів євро доходу на рік) сертифікат видається безкоштовно.
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Зразки заяв можна завантажити з сайту Торгово-промислової палати України.
Для суб’єктів господарювання, діяльність яких була заборонена/обмежена на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), строки дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у цей період, продовжуються на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його/їх закінчення.
Суб’єктам господарювання, діяльність яких була заборонена у цей період, не нараховується та не сплачується орендна плата за договорами оренди державного або комунального майна.
Джерело: https://cutt.ly/ThYlXSC (ЗУ № 1071-ІХ)
Відповідь:
Оголошення карантину не є підставою для припинення трудового договору. Роботодавець має право звільнити працівників лише з підстав, передбачених Кодексом законів про працю України.
Водночас, якщо карантином викликано спад у виробництві, роботодавець може провести скорочення штату за правилами Кодексу законів про працю України, попередивши працівників про їх звільнення за 2 місяці.
Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency
Відповідь:
Працівник не має права відмовитися вийти на роботу без оформлення відпустки, лікарняного, одержання згоди керівництва працювати за дистанційним графіком без шкоди для роботи у зв’язку з введенням карантину.
Відповідно до ч.2 ст. 84 КЗпП за сімейними обставинами та з інших причин (в т.ч. у зв’язку з встановленням карантину) працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений ч.2 ст. 84 КзПП.
У зв’язку з встановленням карантину відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або батьку дитини, бабі, діду чи іншому родичу, які фактично доглядають за дитиною, або особі, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одному із прийомних батьків чи батьків-вихователів для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.
Щорічна оплачувана відпустка надається роботодавцем за погодженим річним графіком відпусток. Роботодавець має право відмовити у її наданні поза графіком, крім визначених категорій працівників, які мають право на щорічну оплачувану відпустку у зручний для них час (особи з інвалідністю, жінки з двома і більше дітьми до 15-ти років, одинокі матері тощо).
Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency
Відповідь:
За згодою працівника, роботодавець також може перевести його на неповний робочий день з продовженням виконання роботи на погоджену кількість годин. Роботодавець може перевести працівника на неповний робочий день і без його згоди, але з обов’язковим попередженням про це за 2 місяці. У всіх цих випадках працівник продовжує працювати (дистанційно або зі свого робочого місця), за що отримує заробітну плату.
Працівник також може бути звільнений від роботи у зв’язку з непрацездатністю на підставі листка непрацездатності.
Якщо продовження роботи неможливе (наприклад через примусове закриття підприємства внаслідок карантину), роботодавець може відправити працівників без їх згоди у простій з оплатою їм 2/3 від середньої заробітної плати. Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП). Під час простою робота не виконується. За бажання працівника, роботодавець може відправити його у щорічну оплачувану відпустку (за наявності невикористаних днів відпустки у працівників). Також, за бажання працівника, роботодавець може відправити його в неоплачувану відпустку на необмежену кількість днів. Направлення працівника у неоплачувану відпустку без його згоди не допускається.
Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб. Порядок документального оформлення простою чинним законодавством не визначений. Рекомендується складання акту про простій та видання роботодавцем наказу про простій, в якому зазначається про необхідність відсутності працівників на робочих місцях на час простою та інші необхідні умови.
У вищезазначених випадках погодження профспілкового органу не вимагається.
Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency
Відповідь:
Згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-IX від 17.03.2020 року на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19): 1) роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку; 2) власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів.
Законодавство не встановлює механізмів контролю виконання працівником його посадових обов’язків під час дистанційної роботи. Порядок та спосіб такого контролю визначається роботодавцем самостійно, наприклад, шляхом видання наказу про запровадження дистанційної роботи та ознайомлення з ним працівників, ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку, може використовувати доступні йому технічні та інші засоби (відео- та аудіо-наради, електронну пошту тощо) та ін.
Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency
Відповідь:
Якщо під час карантину працівник продовжує виконувати трудові обов’язки, заробітна плата виплачується відповідно до умов трудового договору.
Якщо працівник не хоче або не може працювати дистанційно, а залишити його на робочому місці немає можливості, для нього виникає стан простою. Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП). У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Оплата здійснюється двома платежами на місяць, які розділяють не більше 16-ти днів (наприклад, 1-го і 15-го числа місяця). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.
Якщо хтось з колег-працівників захворіє на коронавірусну хворобу (COVID-19), на робочому місці працівника виникне виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за такий час простою за працівником зберігається середній заробіток.
Час простою з вини працівника не оплачується.
При направленні в оплачувану відпустку, оплата “відпускних” проводиться з розрахунку середньоденної зарплати працівника. Виплата “відпускних” проводиться не пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустку. При неоплачуваній відпустці оплата не проводиться.
В умовах встановленого карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець має право вимагати від працівників обов'язкового проходження медичних оглядів та повідомлення про зміни стану здоров'я. Так, роботодавець має право обробляти “чутливі” персональні дані про стан здоров’я працівника для захисту життєво важливих інтересів працівників, для охорони здоров’я, а також для виконання обов’язку роботодавця по забезпеченню виробничої санітарії. При цьому така обробка повинна бути пропорційною її меті (попередженню зараження працівників). Наприклад, вимірювання температури є виправданим та пропорційним заходом. Встановлення в наказі роботодавця обов’язку працівника повідомляти про виникнення у нього симптомів хвороби також буде пропорційним. Таке повідомлення можуть отримувати лише визначені роботодавцем особи, а обробка таких даних має проводитись з додатковими заходами захисту. Водночас, проведення медоглядів без згоди працівника буде непропорційним, якщо у нього відсутні візуальні ознаки симптомів хвороби. Періодичні медогляди є обов’язковими лише для обмеженої категорії працівників — водіїв, працівників закладів харчування, працівників, зайнятих на важких роботах тощо.
Окрім того, відповідно до ч. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-IX від 17.03.2020 року Кабінет Міністрів України має встановити додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу, у розмірі до 200 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення виконання цих заходів; доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення.
Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency
Дізнавайся більше про оформлення простою у статті за посиланням.
Відповідь:
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID19)» (далі – Закон № 533) внесені зміни до Податкового Кодексу України (далі – Кодекс), які передбачають звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, крім санкцій за:
● порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
● відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
● порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах;
● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Тобто, закон не звільняє платників від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами за:
● неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з ПДВ;
● неподання або несвоєчасне подання податкової звтност з акцизного податку, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з акцизного податку;
● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
● порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, порушення правил переміщення та/або зберігання пального або спирту етилового, не підтвердження цільового використання суб'єктами господарювання спирту етилового, біоетанолу, легких та важких дистилятів, нафтопродуктів, що отримані в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів;
● порушення вимог іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи.
Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року не будуть застосовуватися санкції за наступні порушення, пов’язані з електронним адмініструванням ПДВ та акцизного податку:
● за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
● за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Разом з тим, звертаємо увагу на те, що порушення вимог Кодексу щодо реєстрації податкової накладної з ПДВ/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ. А порушення щодо у реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування до неї – призводить до порушень у процедурі підтвердження легальності отримання пального у контрагента.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Пунктом 76.1 статті 76 Кодексу встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Мораторій на проведення податкових перевірок не передбачає обмежень щодо проведення камеральних перевірок. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність платників податків суцільним порядком за кожний звітний (податковий) період.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Запроваджений Законом № 533 мораторій не поширюється на проведення невиїзних документальних перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Статтею 79 Кодексу передбачено можливість проведення невиїзної перевірки за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтею 78 Кодексу. Виконання умов пункту 79.2 статті 79 Кодексу надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Право, підстави та строки проведення документальних перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість регламентовано пунктом 78.1 статті 78 та пунктом 11 статті 200 Кодексу.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених Кодексом, – за результатами документальної перевірки.
Така документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Враховуючи необхідність виконання контролюючим органом та всіма громадянами України заходів безпеки, спрямованих на запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19». На час проведення карантинних заходів контролюючим органам та платникам податків необхідно здійснювати спілкування з дотриманням профілактичних заходів відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я.
Тому податкові органи розглядають можливість інформування платників податків про надання документів та інформації, необхідної для проведення невиїзних документальних перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поштою або в електронному вигляді в тому числі через Електронний кабінет платника.
Джерело: ДПС
Відповідь:
Закон № 533 вносить зміни до Закону про ЄСВ, згідно з якими тимчасово штрафні санкції з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року:
● несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
● неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
● несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів.
Протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Джерело: ДПС
Рекомендуйте друзям