fbpx

Карантин діє з 17 березня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. (останні зміни від 09.12.2020)

З 12 грудня 2020 року на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється (фокус на обмеженнях, що можуть стосуватися підприємництва):

1. Перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

2. Перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.

3. Перетин державного кордону іноземцями та особами без громадянства (крім іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають на території України ... інші виключення див. у тексті постанови https://bit.ly/3mn3uel)

4. Перетин контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та виїзду з них іноземцями та особами без громадянства без наявного поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування, що виданий страховою компанією, яка зареєстрована в Україні, або іноземною страховою компанією, яка має представництво на території України чи договірні відносини із страховою компанією — партнером на території України (асистанс), та покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19, і діє на строк перебування в Україні.

5. Проведення масових (культурних, у тому числі концертів, спортивних, соціальних, рекламних тощо) заходів за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів за участю до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менш як 1,5 метра), крім  матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів без глядачів за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю за станом здоров’я учасників.

6. Приймання відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури та приймання відвідувачів іншими суб’єктами діяльності у сфері культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50 відсотків місць (розміщення здійснюється з вільним місцем поруч, спереду та позаду) у кожному окремому кінозалі або залі.

7. Приймання відвідувачів у музеях, на виставках, в галереях, в яких не забезпечено можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 10 кв. метрів приміщення.

8. Здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб. Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, пасажирами під час перевезення, у тому числі виготовлених самостійно.

9. Проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій;

10. Робота після 23-ї та до 7-ї години, із забороною проведення розрахункових операцій після 22-ї години, суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос і діяльності після 23-ї години 31 грудня 2020 р. до 1-ї години 1 січня 2021 р.

11. Розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані меншій, ніж 2 метри між місцями для сидіння за сусідніми столиками та більш як чотири особи за одним столом (без урахування дітей віком до 18 років), за умови, що відвідувачі заходять до закладу і пересуваються по ньому з вдягненими засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовленими самостійно (крім часу сидіння за столом для приймання їжі та/або напоїв).

12. Діяльність суб’єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких:

❎ не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менш як 1,5 метра;

❎ не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, що закривають ніс та рот, та не здійснюється належний контроль за їх використанням;

❎ обслуговуються покупці без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;

❎ не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).

13. Діяльність закладів, що надають послуги з розміщення (крім готелів, санаторно-курортних закладів, установ і закладів, які надають соціальні послуги, реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, а також стаціонарних відділень первинного та складного протезування протезно-ортопедичних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства соціальної політики).

14. Відвідування закладів освіти здобувачами освіти групами кількістю більш як 20 осіб, крім закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та спеціалізованої мистецької освіти.

15. Відвідування закладів освіти здобувачами освіти у разі, коли на самоізоляції через контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 перебуває більш як 50 відсотків здобувачів освіти та персоналу закладу освіти;

16. Проведення в закладах освіти масових заходів (вистав, свят, концертів) за участю дітей з більш ніж однієї групи/класу та за присутності глядачів (відвідувачів);

17. Проведення державними та комунальними закладами охорони здоров’я планових заходів з госпіталізації, крім:

✅ надання медичної допомоги внаслідок ускладненого перебігу вагітності та пологів;

✅ надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим;

✅ надання медичної допомоги у спеціалізованих відділеннях закладів охорони здоров’я пацієнтам з онкологічними та пульмонологічними захворюваннями;

✅ надання паліативної медичної допомоги у стаціонарних умовах;

✅ надання планової медичної допомоги закладами охорони здоров’я національного рівня, що надають третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу, за умови дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;

✅ проведення інших невідкладних і термінових заходів з госпіталізації, якщо внаслідок їх перенесення (відтермінування) існує значний ризик для життя або здоров’я людей;

18. Діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 20 кв. метрів загальної площі приміщення.

Дізнавайтеся інші деталі карантинних обмежень на офіційному інформаційний порталі Кабінету Міністрів України: https://covid19.gov.ua/karantynni-zakhody

📙 Джерело: https://bit.ly/3mn3uel  (ПКМУ № 1236)

Карантин зимових канікул діє з 8 по 25 січня 2021 року включно (останні зміни 09.12.2020)

В період з 00 годин 00 хвилин 8 січня 2021 р. до 00 годин 00 хвилин 25 січня 2021 р. на території України забороняється: 

1. Приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень, замовлень на винос та закладів громадського харчування в аеропортах.

2. Приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах, крім приймання відвідувачів у закладах, визначених у підпункті 4 цього пункту.

3. Приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності;

4. Приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

✅ торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, на торговельних площах, не менш як 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень;

✅ торгівлі пальним;

✅ провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв’язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, перукарень та салонів краси за попереднім записом.

5. Приймання відвідувачів закладів культури і проведення культурних масових заходів, крім роботи історико-культурних заповідників, суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно- та відеозйомки, за умови обмеження доступу до місця зйомки (знімального майданчика) сторонніх осіб та використання персоналом (крім акторів під час знімального процесу), залученим до виробництва аудіовізуального твору, засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Діяльність суб’єктів господарювання, пов’язана з виробництвом аудіовізуальних творів, не є масовим заходом.

6. Приймання відвідувачів спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів, крім відвідування спортсменами національних збірних команд України та їх тренерами за умови дотримання відповідних санітарних і протиепідемічних заходів.

7. Проведення всіх масових (розважальних, спортивних, соціальних, рекламних та інших) заходів (крім організації гірськолижного дозвілля (без роботи закладів громадського харчування та продажу алкогольних напоїв), новорічних  та різдвяних свят ялинки (без концертів та ярмарків, у тому числі продуктових), проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів без глядачів за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю за станом здоров’я учасників).

8. Робота закладів громадського харчування та місць для харчування в готелях з 11-ї години до 6-ї  години наступної доби, крім надання послуг з харчування в готельному номері за замовленням клієнтів.

9. Діяльність непродовольчих ринків;

10. Відвідування закладів освіти незалежно від форми власності її здобувачами, крім закладів дошкільної освіти та спеціальних закладів освіти.

 

📙 Джерело: https://bit.ly/3mn3uel  (ПКМУ № 1236)

Карантин зимових канікул

Перелік КВЕД, які підпадають під обмеження діяльності

Перелік основних видів економічної діяльності (КВЕД), стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які мають право на отримання відповідної підтримки, а саме:

✅ Допомога працівникам та ФОП (8000 грн)

✅ Одноразова компенсація ЄСВ

✅ Оренда державного та комунального майна (скасування плати та продовження строків оренди)

Деталі цих програм дивіться у відповідних рубриках цієї сторінки.

Перелік КВЕД-2010:

КодНазва
45.32Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів
47.19​Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах
​47.41​Роздрібна торгівля комп’ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах
​47.43​Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку і зображення
​47.51​Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах
​47.52​Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-текстильними виробами в спеціалізованих магазинах
​47.53​Роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах
​47.54​Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах
​47.59​Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах
​47.61​Роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах
​47.62​Роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах
​47.63​Роздрібна торгівля аудіо- та відеозаписами в спеціалізованих магазинах
​47.64​Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах
​47.65​Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах
​47.71​Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах
​47.72​Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах
​47.76​Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах
​47.77​Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах
​47.78​Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах
​47.79​Роздрібна торгівля вживаними товарами в магазинах
​47.82​Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям
​47.89​Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами
47.99Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами
55.20Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання
​56.10​Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування
​56.21​Постачання готових страв для подій
​56.30​Обслуговування напоями
82.30Організація конгресів і торговельних виставок
​90.01​Театральна та концертна діяльність
​90.02​Діяльність із підтримки театральних і концертних заходів
​90.04​Функціонування театральних і концертних залів
91.01Функціонування бібліотек і архівів
91.02Функціонування музеїв
93.11Функціонування спортивних споруд
​93.12​Діяльність спортивних клубів
​93.13​Діяльність фітнес-центрів
​93.21​Функціонування атракціонів і тематичних парків
​93.29​Організація інших видів відпочинку та розваг
95.11Ремонт комп’ютерів і периферійного устаткування
95.12Ремонт обладнання зв’язку
95.21Ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку і зображення
95.22Ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання
95.23Ремонт взуття та шкіряних виробів
95.24Ремонт меблів і домашнього начиння
95.25Ремонт годинників і ювелірних виробів
95.29Ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку
​96.01​Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів
96.04Діяльність із забезпечення фізичного комфорту
​59.14​Демонстрація кінофільмів

 

📙 Джерело: https://bit.ly/3mn3uel  (ПКМУ № 1236)

Фінансова підтримка

Допомога по тимчасовій непрацездатності

Для отримання матеріальної допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності через COVID-19 необхідно звернутись до Фонду соціального страхування України.

Як отримати від ФССУ компенсацію втраченого заробітку за час ізоляції від COVID-19?

  • У період карантину крім звичних виплат Фонд соціального страхування України надає допомогу за додатковими страховими випадками – зокрема, у разі ізоляції від COVID-19.
  • Право на отримання цієї виплати мають усі застраховані особи, тобто кожен працевлаштований.
  • Така допомога фінансується Фондом у разі самоізоляції під медичним наглядом або перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширеннякоронавірусноїхвороби, а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій.
  • Виключною підставою для її нарахування є виданий у встановленому порядку лікарняний листок із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19–11».
  • Видача відповідних лікарняних на сьогодні врегульована, МОЗ України спільно із ФССУ проведено селекторну нараду з департаментами (управліннями) охорони здоров’я обласних (міських) держадміністрацій щодо оформлення таких документів.
  • Крім того, МОЗ рекомендувало закладам охорони здоров’я здійснити заміну попередньо виданих у зв’язку із самоізоляцією довідок на листки непрацездатності.
  • Строк видачі таких листків непрацездатності відповідно до діючих нормативно-правових актів і галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я складає 14 днів. Як і в загальних випадках, лікарняний спочатку видається на п’ять днів з наступним продовженням.
  • Щоб отримати від Фонду допомогу, необхідно передати отриманий листок непрацездатності із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19–11» своєму роботодавцю.
  • У свою чергу роботодавець на підставі отриманого від працівника лікарняного листка оформлює заяву-розрахунок, у якій вказує причину непрацездатності – 11, тобто ізоляція від COVID-19, та передає її до Фонду на фінансування. Зробити це можна дистанційно. Докладніше про прийом заяв-розрахунків у період карантину:t.me/socialfund/322.
  • Розмір допомоги від Фонду за такими лікарняними листками складає 50% середньої заробітної плати та не залежить від тривалості страхового стажу працівника. ФССУ здійснює фінансування, починаючи з шостого дня, перші п’ять днів оплачуються роботодавцем.
  • Однак, для медичних працівників компенсація втраченого заробітку за час ізоляції від COVID-19 здійснюється Фондом у розмірі 100% середнього доходу і також не залежить від тривалості страхового стажу.
  • Після того, як роботодавецьпередастьзаяву-розрахунок до Фонду, слідкувати за станом фінансування можна на телеграм-каналі ФССУ: t.me/socialfund. Як дізнатись дату виплати свого лікарняного: t.me/socialfund/348.

Роз’яснення щодо отримання компенсації втраченого заробітку за час ізоляції від COVID-19: https://cutt.ly/vhWuh2j

📙 Джерело: https://cutt.ly/dhQ0Bxs (ЗУ 533-IX)

Допомога по частковому безробіттю

Право на отримання допомоги по частковому безробіттю мають  роботодавці з числа суб’єктів малого та середнього підприємництва, в тому числі фізичні особи - підприємці, які:

✅ зупинили/скоротили діяльність через карантин;

✅ сплачували ЄВ протягом останніх 6 місяців, що передують даті зупинення/скорочення діяльності, за найманих працівників, з якими не припинені трудові відносини на дату подання звернення до центру зайнятості.

Право на допомогу не мають працівники, які:

❎ отримують пенсію або працюють у роботодавця за сумісництвом.

Розмір допомоги

Допомога встановлюється за кожну годину втраченого робочого часу із розрахунку 2/3 тарифної ставки окладу та не може перевищувати мінімальну ЗП, встановлену Законом на 2020 рік (4 723 грн).

Порядок отримання

Крок 1. ВИБІР ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ

Роботодавець протягом 30 календарних днів з дня зупинення/скорочення діяльності, звертається до центру зайнятості за місцем сплати ЄВ.

Для уточнення місця сплати ЄВ скористайтеся «Електронним кабінетом» на сайті ДПС (розділі «Реєстри», пункт «Дані про взяття на облік платників податків») за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/registers/registration

Крок 2. ПІДГОТОВКА ПАКЕТУ ДОКУМЕНТІВ

До пакету входить:

1) заява у довільній формі

(у якій також зазначається інформація про належність роботодавця до суб’єктів малого або середнього підприємництва відповідно до Господарського кодексу України, та до якої додаються копії підтверджуючих документів, завірених в установленому порядку, щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів, передбачених цим пунктом)

2) засвідчену роботодавцем копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності

3) відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з статтею 471 Закону України „Про зайнятість населення”

(у яких зазначається: прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті)

4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, виданою ДПС.

Крок 3. ПОДАННЯ ПАКЕТУ ДОКУМЕНТІВ

Пакет документів надається до центру зайнятості одним із зручних способів:

У скриньку розміщену на вході центру зайнятості (оригінал).

Поштовим відправленням (оригінал).

На e-mail центру зайнятості (у форматі скан-копії).

Кожен центр зайнятості має електронну поштову скриньку, на яку можна подати пакет документів.

Крок 4. ПЕВІРКА ЦЕНТРОМ ЗАЙНЯТОСТІ ПАКЕТУ ДОКУМЕНТІВ

Протягом 3 робочих днів центр зайнятості перевіряє пакет документів, наданий роботодавцем, на відповідність та відсутність помилок. У разі виявлення помилок повідомляє роботодавця, який має право протягом 5 робочих днів надати виправлений пакет документів.

Крок 5. УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ЦЕНТРОМ ЗАЙНЯТОСТІ

Протягом 3 робочих днів відповідний обласний чи Київський міський центр зайнятості зобов’язаний прийняти рішення стосовно надання допомоги.

Крок 6. УКЛАДАННЯ ДОГОВОРУ

Протягом 3 робочих днів з дня прийняття позитивного рішення центр зайнятості укладає договір (відповідно до Додатку 1 Порядку) з роботодавцем про надання допомоги.

Якщо роботодавець подав пакет сканованих документів, то при укладенні договору він надає їх оригінали.

Крок 7. ПЕРЕРАХУНОК КОШТІВ РОБОТОДАВЦЮ

Щомісяця роботодавець надає центру зайнятості відомості про осіб, у яких виникло право на допомогу (відповідно до Додатку 2 Порядку). Центр зайнятості протягом 3 робочих днів після отримання коштів на свій рахунок перераховує їх роботодавцю.

Крок 8. ВИПЛАТИ ПРАЦІВНИКАМ

Роботодавець виплачує працівникам кошти у строк не більше ніж 3 робочі дні після їх надходження за окремою платіжною відомістю.

Увага!

У разі порушення роботодавцем гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, – протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пунктом 1 частини першої статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України, кошти, отримані роботодавцем, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину звільненій особі.

Посилання на інструкцію: https://bit.ly/3gPwRof

📙  Джерело: https://bit.ly/3mfSkaQ (ПКМУ № 306)

Допомога роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин

Право на отримання одноразової матеріальної допомоги мають: 

✅ Юридичні особи (роботодавці), які використовують працю найманих працівників, а основний КВЕД не входить до Переліку КВЕД, які підпадають під заборону діяльності

❎ ФОП не можуть бути отримувачами цього виду допомоги. 

Одноразова матеріальна допомога не надається за найманих працівників, які:

❎  на дату звернення працюють у роботодавця та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування менше ніж за усі місяці ІІІ кварталу 2020 р.;

❎  працюють у роботодавця за сумісництвом;

та суб’єктам господарювання:

❎ період від дати державної реєстрації яких до дати набрання чинності Законом становить менше трьох місяців;

❎ які на дату набрання чинності Законом отримують допомогу по частковому безробіттю та/або допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до Закону України “Про зайнятість населення”.

Розмір одноразової матеріальної допомоги визначається пропорційно робочому часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити, у тому числі через простій, та не може перевищувати 8 тис. гривень на одного працівника.

Як подати необхідні для отримання одноразової допомоги документи? 

Юридичні особи (роботодавці) можуть надати пакет документів в один із способів:

  1. Безпосередньо до центру зайнятості;
  2. На електронну адресу центру (скановані копії).

Пакет документів можна подати до центру зайнятості до 21 грудня 2020 року включно.

Перелік необхідних документів:

  • заява за формою згідно з додатком 1 Порядку;
  • копія наказу про скорочення чи можливе скорочення тривалості робочого часу;
  • копія відомостей про найманих працівників за формою згідно з Додатком 2 до Порядку.

Інструкція від Державного центру зайнятості: https://bit.ly/3a91MuC 

📙 Джерело: https://cutt.ly/ThYlXSC (ЗУ № 1071-ІХ) https://bit.ly/3qSNQux (ПКМУ №1231 Порядок)

Допомога ФОП, які мають дітей

Право на отримання допомоги на дітей ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, та належать до першої і другої групи платників єдиного податку мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками, опікунами дитини і на законних підставах проживають на території України та сплатили єдиний податок.

 
Допомога призначається на період карантину  та на один місяць після дати його відміни одному з батьків на кожну дитину до досягнення нею 10 річного віку (включно) у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідних вікових груп станом на 1 січня 2020 року, і виплачується щомісячно за повний місяць.
 
Станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років становить 1779,00 грн., від 6 до 10 років становить 2218,00 грн.
 

Для призначення та виплати допомоги на дітей необхідно звернутись до управлінь соціального захисту населення, за місцем проживання до 15 грудня 2020 року з пакетом необхідних документів у паперовій формі:

  • копіями свідоцтв про народження дітей віком до 10 років;
  • довідкою з Пенсійного фонду України про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7);
  • копією документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства);
  • копією рішення районної, районної у м. м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).

Заяву можна також подати у електроній формі за посиланням  https://dopomoga2fop.ioc.gov.ua/ з фотокопіями відповідних документів.

📙 Джерело: https://bit.ly/2Kl6r1s (ПКМУ № 329)

Доступні кредити 5-7-9% (антикризовий пакет)

Для надання доступу малому бізнесу до додаткової ліквідності та збереження робочих місць, до програми доступних кредитів 5-7-9 були додані такі можливості, якими можна скористатися протягом карантину та 90 днів після його завершення:

1. Кредит на поповнення обігових коштів 

Умови:

  • Строк кредиту - до 2 років
  • Процент - 3%
  • Відстрочка - до 6 місяців (за тілом кредиту та %)
  • Кредитна гарантія Фонду - так (80%)
  • Сума компенсації % обмежена  екв. 200 тис. євро

2. Рефінансування інвестиційних та кредитів на оборотний капітал 

Умови:

  • Строк кредиту - до 5 років
  • Процент - 0% (до 31.03.2021, далі відповідно до договору)
  • Відстрочка - до 9 місяців (за тілом кредиту та %)
  • Кредитна гарантія Фонду - ні
  • Сума компенсації % обмежена  екв. 200 тис. євро
  • Відсутність проблемних кредитів на момент звернення
  • Збереження 60% фонду оплати праці та 80% персоналу

Загальний бюджет програми 5-7-9: 2 млрд грн (1,5 млрд грн - компенсація процентів, 0,5 млрд грн - часткові кредитні гарантії)

📙 Джерело: https://cutt.ly/khQDE9C (ПКМУ № 28 від 24.01.2020 р.)

Із іншими компонентами програми 5-7-9 та їх детальними умовами можна ознайомитися за посиланнями:

https://sme.gov.ua/support_programs/derzhavna-programa-dostupni-kredyty-5-7-9/ (інвестиційні кредити)

https://sme.gov.ua/support_programs/derzhavna-programa-dostupni-kredyty-5-7-9-refinance-credytu/(рефінансування кредиту) 

https://sme.gov.ua/support_programs/derzhavna-programa-dostupni-kredyty-5-7-9-kredyt-na-oborotnyj-kapital/ (кредит на оборотний капітал)

Увага! Заходи, які зазначені нижче, працюють лише у разі запровадження жорстких карантинних заходів та тільки для тих сфер, які підпадуть під заборону роботи (див. перелік КВЕД)

Допомога працівникам та ФОП - 8000 грн

Право отримання одноразової допомоги у розмірі 8 тисяч гривень мають ФОП та наймані працівники роботодавців (як ФОП, так і юридичних осіб), основний вид діяльності яких (станом на 31 жовтня 2020 року), віднесений до переліку КВЕД, як підпадають під заборону діяльності.

Допомогу можуть отримати наймані працівники, які:

✅ на 10 грудня 2020 року працюють за основним місцем роботи у роботодавця, діяльність якого була тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів;

✅ середня заробітна плата яких за третій квартал 2020 року не перевищує тридцять тисяч гривень на місяць;

та фізичні особи – підприємці, які:

✅ на 10 грудня 2020 року зареєстровані 3 місяці і більше як ФОП (перевірити факт реєстрації), та у 2020 році сплатили ЄСВ за себе не менше ніж за 3 місяці;

✅ не є одночасно ФОП та найманим працівником.

Перевірка відповідності основного виду економічної діяльності роботодавця переліку видів діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи та факту нарахування та сплати ЄСВ здійснюватиметься засобами Порталу ДІЯ автоматично при поданні заяви.

Перевірити зарахування стажу (сплату ЄСВ), розмір заробітної плати можливо за посиланням на веб-порталі Пенсійного фонду України (знадобиться електронний підпис, Bank ID або  Mobile ID (GOV ID)).

Строки  звернення за виплатою

Заява на виплату одноразової допомоги застрахованим особам подається до 21 грудня 2020 р. включно.

Порядок звернення за виплатою

Заява для отримання одноразової допомоги застрахованим особам заповнюється виключно в електронній формі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Як отримати послугу на порталі?

  1. Знадобиться кваліфікований електронний підпис для авторизації у порталі.
  2. Зареєструватися чи авторизуватися, якщо особа вже зареєстрована, у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису або BankID.
  3. У розділі “Послуги” обрати “Одноразова матеріальна допомога ФОПам та найманим працівникам”.
  4. Дія автоматично перевірить дані в Реєстрі застрахованих осіб Пенсійного фонду України на відповідність умовам отримання допомоги.
  5. Необхідно підтвердити поточне місце роботи.
  6. Ввести номер гривневого рахунку застрахованої особи у форматі IBAN. Отримати кошти можна лише на особистий рахунок!
  7. Перевірити та надіслати заповнену заяву.
  8. Очікуйте повідомлення про зарахування виплати в банк.

Як отримати послугу у застосунку?

  1. Завантажити застосунок Дія за посиланням
  2. Авторизувати у застосунку через свій Приват24, Monobank, або BankID НБУ.
  3. У розділі “Послуги” натиснути “Отримати допомогу”.
  4. Дія автоматично перевірить дані в Реєстрі застрахованих осіб Пенсійного фонду України на відповідність умовам отримання допомоги.
  5. Ввести номер гривневого рахунку застрахованої особи у форматі IBAN.
  6. Очікуйте сповіщення про опрацювання заяви.

Заповнення заяви

У заяві автоматично формуються:

  • реєстраційний номер облікової картки платника податків АБО серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
  • адреса місця проживання;
  • належність найманого працівника чи фізичної особи – підприємця до категорій осіб, які мають право на виплату одноразової допомоги (підтверджується шляхом проставлення відповідної позначки в заяві).

Застрахованою особою вноситься номер банківського рахунка заявника – за стандартом IBAN (одноразова допомога виплачується виключно на банківський рахунок. У разі відсутності банківського рахунку, його необхідно відкрити у будь-якому обраному банку),

Заява вважається поданою у разі заповнення ідентифікованою особою всіх полів форми.

Відповідальність за недостовірні відомості

У разі подання недостовірної інформації допомога підлягає поверненню.

Якщо особа не поверне кошти добровільно протягом 10 робочих днів з дня надсилання рішення територіального органу Пенсійного фонду про відшкодування одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, вони будуть стягнуті державною виконавчою службою в примусовому порядку.

Рішення про відшкодування одноразової матеріальної допомоги буде розміщено на веб-порталі Пенсійного фонду України  із одночасним SMS повідомленням, за наявності мобільного номеру телефону.

📙 Джерело: https://cutt.ly/ThYlXSC (ЗУ № 1071-ІХ) https://bit.ly/3mfpmIf (ПКМУ №1233 Порядок)

Одноразова компенсація суб’єктам господарювання ЄСВ

Право на компенсацію мають: 

✅ Юридичні особи, у яких станом на 31 жовтня 2020 р. основний КВЕД відносився до Переліку КВЕД, які підпадають під заборону діяльності

❎ ФОП не можуть бути отримувачами цього виду допомоги. 

Сума компенсації суб’єкту господарювання розраховується як середнє значення сплачених суб’єктом господарювання сум єдиного внеску за десять місяців, що передували місяцю набрання чинності Законом.

Для отримання компенсації суб’єкт господарювання до 21 грудня
2020 р. подає до територіального органу ДПС за місцем обліку як платника єдиного внеску заяву на отримання одноразової компенсації суб’єктом господарювання за формою згідно з додатком до Порядку
(див. нижче).

Заява подається засобами електронного зв’язку в електронній формі із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису.

Заява розглядається територіальним органом ДПС протягом трьох робочих днів з дня її отримання

Про результати розгляду заяви суб’єкту господарювання надсилається квитанція про внесення даних заяви до реєстру (друга квитанція), яка формується в автоматичному режимі (в електронній формі) та є підтвердженням внесення даних заяви до реєстру.

❎  Компенсація не надається, якщо у суб’єкта господарювання на дату набрання чинності Законом є заборгованість із сплати єдиного внеску.

📙 Джерело: https://cutt.ly/ThYlXSC (ЗУ № 1071-ІХ) https://bit.ly/3a97eO6 (ПКМУ № 1234 Порядок)

Податки

Мораторій на податкові перевірки

Тимчасово на всій території України діє мораторій на податкові перевірки на період дії карантину.
Під мораторій не підпадають:
  • проведення документальних перевірок правильності нарахування та сплати єдиного внеску;
  • документальні позапланові перевірки тих платників податків, які задекларували про відшкодування їм (тобто повернення) з державного ПДВ у сумі більше 100 тис. грн, а саме перевірок у частині виключно законності ними такого декларування.
📙 Джерело: https://bit.ly/2M7FU5j (ЗУ № 591-ІХ)

Тимчасове скасування штрафів

Тимчасово на період дії карантину штрафні санкції не застосовуються за наступні порушення:
  • несвоєчасна сплата єдиного внеску;
  • неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
  • несвоєчасне подання звітності до податкових органів.
Під зазначене скасування не підпадає адміністративна відповідальність, тому без дійсно поважних причин не варто припиняти сплачувати податки та пропускати строки подачі звітності.
📙 Джерело: https://bit.ly/2M7FU5j (ЗУ № 591-ІХ)

Податкові канікули

Органи місцевого самоврядування мають право змінювати ставки місцевих податків та/або зборів (в т.ч. встановлювати нульову ставку).
Наприклад рішенням міської влади Ужгорода https://cutt.ly/KhwHlCo звільнили підприємців І та II груп від сплати єдиного податку у грудні, а також земельного податку та оренди комунального майна. Раніше до таких заходів вдавалися й інші міста України.
📙 Джерело: https://bit.ly/34366GB (ЗУ № 540-IX)

Відтермінування застосування РРО

З 1 січня 2021 року застосування РРО/ПРРО підприємцями передбачено для ФОПів, які здійснюють продаж:
  • медикаментів та лікарських засобів
  • складної побутової техніки
  • ювелірних виробів
Відтермінування РРО на 1 січня 2022 року для:
  • підприємців, які здійснюють продаж в інтернеті, продаж текстилю, реалізують запчастини та вживані товари, для готелів, ресторанів, туристичних агентств та ін.
  • обов’язкове застосування РРО/ПРРО для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку 2 – 4 груп.
Не передбачено застосування РРО ФОП першої групи. 📙 Джерело: https://cutt.ly/XhYlG9M  (ЗУ № 1017-IX)

Часткове погашення податкового боргу платників податків

Платники податків, у тому числі громадяни, отримують право на часткове погашення податкового боргу у сумі до 3060 грн, який не погашено станом на 01.11.2020 року. Окрім того, передбачається також:
  • списання пені та штрафних санкцій у разі самостійної сплати платниками податків податкового боргу по основному платежу;
  • відстрочення без процентів та нарахування штрафів і пені терміном до 1 року податкового боргу до 6800 грн для ФОП і громадян.
  • збільшення порогу для застосування заходів фіскального впливу до 3060 гривень.
Роз`яснення від ДПС: https://bit.ly/2Wb2wXV 📙 Джерело: https://bit.ly/3oOSW9b (ЗУ № 1072-IX)

Звільнення від сплати податків та зборів ФОП 1 групи

Тимчасово ФОП першої групи звільняються:
  • від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень - травень 2021 року.
  • від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року за себе. Зазначены періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.
Роз`яснення від ДПС: https://bit.ly/2Wb2wXV 📙 Джерело:  https://bit.ly/3oOSW9b (ЗУ № 1072-IX)

Перевірки

Мораторій на здійснення заходів державного нагляду (контролю)

Тимчасово на всій території України забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових перевірок на весь період дії карантину.
 
Під мораторій не підпадають перевірки:
  • за діяльністю суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
  • у сфері дотримання вимог щодо державних регульованих цін;
  • у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (саме за цим пунктом здійснюють перевірки Держпродспоживслужба та Держпраці). Притягнення до адміністративної відповідальності Національною поліцією за порушення карантинних обмежень також не підпадає під мораторій.
 
📙 Джерело: https://bit.ly/2UBbiOQ (ЗУ № 533-IX)

Хто має право здійснювати перевірки протягом карантину?

Забезпечення свого персоналу засобами індивідуального захисту належить до сфери охорони праці, дотримання якої має забезпечувати передусім роботодавець.

Натомість перевірку виконання підприємствами санітарних та протиепідемічних заходів можуть здійснювати:

  • Держпродспоживслужба
  • Держпраці

Держпродспоживслужба забезпечує дотримання санітарного законодавства, санітарного та епідемічного добробуту населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці).

📙 Джерело: https://bit.ly/2JzZAxq

Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль) за: дотриманням вимог санітарних норм та правил; своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на запобігання шкідливої дії факторів виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров’я працівників; додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, у тому числі з питань забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту.

📙 Джерело: https://bit.ly/2R1Q8ab

Важливо на вказану сферу не розповсюджується заборона проведення планових перевірок, запроваджена законами України № 530 і 533!

Окремо слід зазначити, що Законом № 530 до Кодексу України про адміністративні правопорушення внесено зміни, якими встановлено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, а саме: порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 - 34000 тис. грн) і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34000 - 170000 тис. грн).

У справах про адміністративні правопорушення протоколи про правопорушення мають право складати:

  • уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції); органів охорони здоров’я; органів державної санітарно-епідеміологічної служби;
  • посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, — виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад.

Дозволи та ліцензії

Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями

Ліцензії закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії яких закінчився під час карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із  поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, вважаються такими, що продовжують свою дію на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.

Окрім того, на час дії карантину та протягом 3 місяців з дня їх закінчення норма щодо зупинення та анулювання ліцензій закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, в разі несвоєчасного внесення за них чергового щоквартального платежу не застосовується.

📙 Джерело: https://cutt.ly/ThYlXSC (ЗУ № 1071-ІХ)

Інші дозвола та ліцензії

Документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов'язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), вважаються такими, що продовжили свою дію на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.

📙 Джерело: https://cutt.ly/ThYlXSC (ЗУ № 1071-ІХ)

Реалізація та виробництво засобів індивідуального захисту

Постановою КМУ № 226 від 20.03.2020 р. було спрощено порядок введення в обіг медичних масок, захисних халатів, медичних рукавичок та інших засобів індивідуального захисту.

Зазначене спрощення також стосується й вітчизняного виробництва, однак спрощений порядок діятиме до припинення заходів боротьби з COVID-19.

До засобів індивідуального захисту відносяться:

Код згідно з УКТЗЕДНазва виробу
6505 00Шапочка медична одноразова
6307 90 98 00Медична маска
3926 20 00 00
6210 10 92 00
6210 10 98 00
Халат ізоляційний медичний одноразовий
3926 20 00 00
6210 10 92 00
6210 10 98 00
Костюм біологічного захисту/комбінезон
3926 20 00 00
6210 10 92 00 6210 10 98 00
Водонепроникні лабораторні костюми
3926 20 00 00
4015
Рукавички медичні стерильні або нестерильні
4015Рукавички нітрилові
4015Рукавички латексні неопудрені
6116Кольчужні (кевларові) рукавички (рукавички підвищеного ризику)
3926 90 97 90
9020 00 00 00
Повнолицьова маска / напівмаска
3926 90 97 90
9004 90 90 00
Захисний щиток
9004 90 10 00Захисні окуляри
9020 00 00 00Респіратор FFP2 або FFP3
3926 20 00 00
6211 42 10 00
6211 43 10 00
Фартух медичний
3926 20 00 00Бахіли одноразові
4015 90 00 00Гумові чоботи
4015 90 00 00
6211 42 10 00
6211 43 10 00
Прогумований водонепроникний медичний фартух
3005 90 31 00Медична марля
9020 00 00 00Захисна напівмаска
8421 39 20 00Фільтри для повнолицьових та напівмасок
9018, 9406Карантинні бокси з дезінфекційною кабіною
9402 90 00 00Ноші закритого типу для перевезення хворого

📙 Джерело: : https://bit.ly/2y3bFZs  (Постанова КМУ № 224 від 20.03.2020р.)

Що необхідно для початку продажу?

Для введення засобів індивідуального захисту в обіг необхідно отримати в Державній службі з питань праці повідомлення про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту.

Куди звертатись?

Необхідно звернутись із заявою до територіального органу Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи/ФОП, яка в подальшому буде зазначатись як виробник.  Контакти територіальних органів Держпраці можна подивитись тут.

У разі, якщо в процесі отримання повідомлення у вас виникають питання – радимо звертатись до Відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Держпраці (044 289-30-32, повний список контактів Відділу тут)

Які документи необхідно подати?

Для отримання повідомлення про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту необхідно подати заяву, шаблон якої міститься на сайті Держпраці (в кінці сторінки посилання на завантаження). Назви виробів та код згідно з УКТЗЕД, які необхідно вказати в заяві, містяться в таблиці вище.

Заява подається дистанційно на електронну адресу територіального органу Держпраці. Ніяких додаткових документів подавати не потрібно. Розгляд заяви та видача повідомлення здійснюються безоплатно.

За інформацією, наданою відділом експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Держпраці – заява розглядається протягом одного робочого дня і повідомлення надається виробнику на наступний робочий день.

Як отримати повідомлення?

Протягом одного робочого дня Держпраці надсилає виробнику електронний лист із інформацією про надання виробнику повідомлення про введення в обіг ЗІЗ або про відмову у видачі повідомлення. Відмовлено може бути у випадку, якщо у заяві відсутня уся передбачена інформація або якщо заяву заповнено з помилками. Причини відмови зазначаються в електронному листі.

Якщо в результаті розгляду заяви прийнято рішення про видачу повідомлення - воно надсилається виробнику в електронній формі на вказану ним електронну адресу.

Іноформацію підготовлено за сприяння Команди підтримки реформ при Мінекономіки

Договори та форс-мажор

Виконання кредитних договорів

На період дії карантину забороняється збільшення процентів за користування кредитом (в тому числі, але не виключно, за прострочення споживачем виконання зобов’язань зі сплати платежів).
 
Така заборона не поширюється на випадки застосування змінюваної процентної ставки, за яких кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.
 
Призупиняється обов’язок виконання основного зобов’язання, виконання якого забезпечене іпотекою, та не допускається звернення стягнення на предмет іпотеки.
 
Забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором.
 
📙 Джерело: https://bit.ly/2UBbiOQ (ЗУ № 533-IX)

Оренда та орендні платежі (загальні правила)

На період дії карантину, який прямо обмежує діяльність суб`єктів господарювання, орендар отримує право домагатися зменшення чи відстрочення сплати орендних платежів за період, коли доступ до орендованого приміщення був обмежений чи неможливий.

З аналогічних причин, які призвели до неможливості виконання зобов`язань за договором, сторона договору оренди (це може стосуватися як орендаря, так і орендодавця) може розраховувати на звільнення від відповідальності (штрафи, пені) за просрочення чи невиконання відповідного зобов`язання.

📙 Відповідне право передбачено Цивільним та Господарським кодексами України, де пояснюються підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме - ст. 617 ЦКУ та ст. 219 ГКУ відповідно. Для аналогічних цілей можна також отримати свідоцтво ТПП про засвідчення наявності обставин форс-мажор.

 
При цьому, форс-мажор так само звільняє лише від відповідальності за невиконання чи несвоєчасне виконання зобов’язання. Фарс-мажор може також відкладати у часі виконання зобов’язання, але не скасовувати його.
 
Отримати знижку на орендну плату на період, коли приміщення (наприклад магазин чи кав’ярня) було зачинено через карантин (що бажано зафіксувати документарно), можна, у більшості випадків, тільки шляхом переговорів із орендодавцем.
 
📙 Обґрунтувати такий запит  можна на підставі частини четвертої ст. 762 ЦКУ та частини другої ст. 286 ГКУ, де прямо вказано, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає (в нашому випадку карантин та вимушене закриття закладу), можливість користування майном істотно зменшилася.

Визнання карантину форс-мажором

Згідно ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» введення карантину є форс-мажорною обставиною. Згідно ч. 1 цієї ж статті Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Сертифікат видається протягом 7 днів після звернення та оплачується за вартістю, встановленою ТПП.

Для суб’єктів малого підприємництва (до 50 найманих працівників та до 10 мільойнів євро доходу на рік) сертифікат видається безкоштовно.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Зразки заяв можна завантажити з сайту Торгово-промислової палати України.

Увага!
Заходи, які зазначені нижче, працюють лише у разі запровадження жорстких карантинних заходів та тільки для тих сфер, які підпадуть під заборону роботи (див. перелік КВЕД)

Оренда державного та комунального майна

Для суб’єктів господарювання, діяльність яких була заборонена/обмежена на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), строки дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у цей період, продовжуються на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його/їх закінчення.

Суб’єктам господарювання, діяльність яких була заборонена у цей період, не нараховується та не сплачується орендна плата за договорами оренди державного або комунального майна.

📙 Джерело: https://cutt.ly/ThYlXSC (ЗУ № 1071-ІХ)

Трудові відносини

Відповідь:

Оголошення карантину не є підставою для припинення трудового договору. Роботодавець має право звільнити працівників лише з підстав, передбачених Кодексом законів про працю України.

 

Водночас, якщо карантином викликано спад у виробництві, роботодавець може провести скорочення штату за правилами Кодексу законів про працю України, попередивши працівників про їх звільнення за 2 місяці.

 

Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency

Відповідь:

Працівник не має права відмовитися вийти на роботу без оформлення відпустки, лікарняного, одержання згоди керівництва працювати за дистанційним графіком без шкоди для роботи у зв’язку з введенням карантину.

 

Відповідно до ч.2 ст. 84 КЗпП за сімейними обставинами та з інших причин (в т.ч. у зв’язку з встановленням карантину) працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений ч.2 ст. 84 КзПП.

 

У зв’язку з встановленням карантину відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або батьку дитини, бабі, діду чи іншому родичу, які фактично доглядають за дитиною, або особі, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одному із прийомних батьків чи батьків-вихователів для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.

 

Щорічна оплачувана відпустка надається роботодавцем за погодженим річним графіком відпусток. Роботодавець має право відмовити у її наданні поза графіком, крім визначених категорій працівників, які мають право на щорічну оплачувану відпустку у зручний для них час (особи з інвалідністю, жінки з двома і більше дітьми до 15-ти років, одинокі матері тощо).

 

Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency

Відповідь:

За згодою працівника, роботодавець також може перевести його на неповний робочий день з продовженням виконання роботи на погоджену кількість годин. Роботодавець може перевести працівника на неповний робочий день і без його згоди, але з обов’язковим попередженням про це за 2 місяці. У всіх цих випадках працівник продовжує працювати (дистанційно або зі свого робочого місця), за що отримує заробітну плату.

 

Працівник також може бути звільнений від роботи у зв’язку з непрацездатністю на підставі листка непрацездатності.

 

Якщо продовження роботи неможливе (наприклад через примусове закриття підприємства внаслідок карантину), роботодавець може відправити працівників без їх згоди у простій з оплатою їм 2/3 від середньої заробітної плати. Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП). Під час простою робота не виконується. За бажання працівника, роботодавець може відправити його у щорічну оплачувану відпустку (за наявності невикористаних днів відпустки у працівників). Також, за бажання працівника, роботодавець може відправити його в неоплачувану відпустку на необмежену кількість днів. Направлення працівника у неоплачувану відпустку без його згоди не допускається.

 

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб. Порядок документального оформлення простою чинним законодавством не визначений. Рекомендується складання акту про простій та видання роботодавцем наказу про простій, в якому зазначається про необхідність відсутності працівників на робочих місцях на час простою та інші необхідні умови.

 

У вищезазначених випадках погодження профспілкового органу не вимагається.

 

Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency

Відповідь:

Згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-IX від 17.03.2020 року на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19): 1) роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку; 2) власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів.

Законодавство не встановлює механізмів контролю виконання працівником його посадових обов’язків під час дистанційної роботи. Порядок та спосіб такого контролю визначається роботодавцем самостійно, наприклад, шляхом видання наказу про запровадження дистанційної роботи та ознайомлення з ним працівників, ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку, може використовувати доступні йому технічні та інші засоби (відео- та аудіо-наради, електронну пошту тощо) та ін.

Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency

Відповідь:

Якщо під час карантину працівник продовжує виконувати трудові обов’язки, заробітна плата виплачується відповідно до умов трудового договору.

 

Якщо працівник не хоче або не може працювати дистанційно, а залишити його на робочому місці немає можливості, для нього виникає стан простою. Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП). У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Оплата здійснюється двома платежами на місяць, які розділяють не більше 16-ти днів (наприклад, 1-го і 15-го числа місяця). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.

 

Якщо хтось з колег-працівників захворіє на коронавірусну хворобу (COVID-19), на робочому місці працівника виникне виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за такий час простою за працівником зберігається середній заробіток.

 

Час простою з вини працівника не оплачується.

 

При направленні в оплачувану відпустку, оплата “відпускних” проводиться з розрахунку середньоденної зарплати працівника. Виплата “відпускних” проводиться не пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустку. При неоплачуваній відпустці оплата не проводиться.

 

В умовах встановленого карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець має право вимагати від працівників обов'язкового проходження медичних оглядів та повідомлення про зміни стану здоров'я. Так, роботодавець має право обробляти “чутливі” персональні дані про стан здоров’я працівника для захисту життєво важливих інтересів працівників, для охорони здоров’я, а також для виконання обов’язку роботодавця по забезпеченню виробничої санітарії. При цьому така обробка повинна бути пропорційною її меті (попередженню зараження працівників). Наприклад, вимірювання температури є виправданим та пропорційним заходом. Встановлення в наказі роботодавця обов’язку працівника повідомляти про виникнення у нього симптомів хвороби також буде пропорційним. Таке повідомлення можуть отримувати лише визначені роботодавцем особи, а обробка таких даних має проводитись з додатковими заходами захисту. Водночас, проведення медоглядів без згоди працівника буде непропорційним, якщо у нього відсутні візуальні ознаки симптомів хвороби. Періодичні медогляди є обов’язковими лише для обмеженої категорії працівників — водіїв, працівників закладів харчування, працівників, зайнятих на важких роботах тощо.

 

Окрім того, відповідно до ч. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-IX від 17.03.2020 року Кабінет Міністрів України має встановити додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу, у розмірі до 200 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення виконання цих заходів; доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення.

 

Джерело: відповідь підготовлено фахівцями BRDO та Bridges Consulting Agency

 

Дізнавайся більше про оформлення простою у статті за посиланням.

Сплата податків. Звітність. Штрафи. Податкові перевірки

Відповідь:

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID19)» (далі – Закон № 533) внесені зміни до Податкового Кодексу України (далі – Кодекс), які передбачають звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, крім санкцій за:

● порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

● відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

● порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах;

● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

 

Тобто, закон не звільняє платників від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами за:

● неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з ПДВ;

● неподання або несвоєчасне подання податкової звтност з акцизного податку, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з акцизного податку;

● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

● порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, порушення правил переміщення та/або зберігання пального або спирту етилового, не підтвердження цільового використання суб'єктами господарювання спирту етилового, біоетанолу, легких та важких дистилятів, нафтопродуктів, що отримані в якості сировини для виробництва у хімічній промисловості, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів;

● порушення вимог іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи.

 

Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року не будуть застосовуватися санкції за наступні порушення, пов’язані з електронним адмініструванням ПДВ та акцизного податку:

● за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

● за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

 

Разом з тим, звертаємо увагу на те, що порушення вимог Кодексу щодо реєстрації податкової накладної з ПДВ/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ. А порушення щодо у реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування до неї – призводить до порушень у процедурі підтвердження легальності отримання пального у контрагента.

 

Джерело: ДПС

Відповідь:

Пунктом 76.1 статті 76 Кодексу встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

 

Мораторій на проведення податкових перевірок не передбачає обмежень щодо проведення камеральних перевірок. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність платників податків суцільним порядком за кожний звітний (податковий) період.

 

Джерело: ДПС

Відповідь:

Запроваджений Законом № 533 мораторій не поширюється на проведення невиїзних документальних перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

 

Статтею 79 Кодексу передбачено можливість проведення невиїзної перевірки за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтею 78 Кодексу. Виконання умов пункту 79.2 статті 79 Кодексу надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

 

Право, підстави та строки проведення документальних перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість регламентовано пунктом 78.1 статті 78 та пунктом 11 статті 200 Кодексу.

 

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених Кодексом, – за результатами документальної перевірки.

 

Така документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Враховуючи необхідність виконання контролюючим органом та всіма громадянами України заходів безпеки, спрямованих на запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19». На час проведення карантинних заходів контролюючим органам та платникам податків необхідно здійснювати спілкування з дотриманням профілактичних заходів відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я.

 

Тому податкові органи розглядають можливість інформування платників податків про надання документів та інформації, необхідної для проведення невиїзних документальних перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поштою або в електронному вигляді в тому числі через Електронний кабінет платника.

 

Джерело: ДПС

Відповідь:

Закон № 533 вносить зміни до Закону про ЄСВ, згідно з якими тимчасово штрафні санкції з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року:

● несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

● неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

● несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів.

 

Протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

 

Джерело: ДПС

Рекомендуйте друзям

Поділитися на facebook
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на telegram
Поділитися на whatsapp
Поділитися на email
Наразі інформаційний портал працює в тестовому режимі.